Уряд офіційно попередив депутатів: якщо Верховна Рада не встигне ухвалити пакет законопроєктів у визначені строки, країна ризикує втратити частину з 29,5 млрд доларів міжнародного фінансування. Прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав ситуацію з державними фінансами близькою до критичної — і це не риторика, а опис реального механізму, за яким сьогодні працює зовнішня підтримка України.
Як влаштована обумовленість зовнішнього фінансування
Гроші від міжнародних партнерів не надходять просто так за фактом потреби. Кожен транш прив’язаний до виконання конкретних умов — так званої обумовленості. Партнери вимагають ухвалення певних законів, реформ або управлінських рішень до того, як кошти будуть перераховані. Це стандартна практика для будь-якої великої програми підтримки: донор хоче бачити, що інституційне середовище країни-отримувача рухається в узгодженому напрямку, а не просто отримує фінансування без зобов’язань.
Саме тому уряд готує для депутатів графік із конкретними датами голосувань по кожному законопроєкту. Це не бюрократична формальність, а прямий зв’язок між календарем роботи парламенту і календарем надходження валюти в бюджет. Пропущене голосування — це не просто затримка законодавчого процесу, а потенційно втрачений транш.
Чому бюджет настільки залежний від зовнішніх кредиторів
За словами Корецького, кошти з пакету 29,5 млрд доларів потрібні для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, в першу чергу, потреб Сил оборони. Це відображає структурну проблему: власні доходи бюджету не покривають одночасно оборонні витрати воєнного часу і соціальні зобов’язання держави. Дефіцит закривається зовнішніми запозиченнями та грантовою підтримкою, тому будь-який збій у графіку їх отримання одразу транслюється в ризик для конкретних статей витрат.
Міністр фінансів Сергій Марченко вже попереджав, що без своєчасного зовнішнього фінансування можливі затримки соціальних виплат. Це прямий наслідок описаного механізму — коли фінансування залежить від виконання умов, будь-яка затримка з боку законодавчого органу переноситься на реальних отримувачів соціальних коштів.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Розподіл відповідальності між урядом і парламентом
Показово, що зобов’язання розділені на дві частини. Кабінет міністрів відповідає за 42 рішення, і саме тут уряд демонструє готовність прискоритися — спочатку планувалося завершити цю роботу до 1 листопада, тепер термін стиснули до 15 жовтня. Це рішення виконавчої влади, яке не потребує голосувань і залежить лише від адміністративної спроможності апарату.
Інша частина зобов’язань — за Верховною Радою, і саме тут виникає найбільша невизначеність. На відміну від урядових рішень, ухвалення законів залежить від консолідації голосів депутатів різних фракцій, що завжди складніше прогнозувати і контролювати. Тому прем’єр окремо звернувся до парламентарів усіх фракцій і груп з проханням поставитися до встановлених строків відповідально.
Міжнародний контекст і пошук альтернатив
Зустріч 14 вересня з послами країн G7 та Європейського Союзу за участю голови Верховної Ради, міністрів і керівників комітетів — сигнал того, що самі донори уважно стежать за швидкістю законодавчого процесу. Дипломати заявили про готовність опрацьовувати з депутатами формулювання окремих норм, що свідчить про пряму зацікавленість партнерів у прискоренні, а не лише про моніторинг з боку.
Паралельно уряд шукає додаткові джерела фінансування — заморожені російські активи, нові кредити, підтримку ЄС. Це логічний крок в умовах, коли лише за словами Корецького додаткова потреба Сил оборони оцінюється у 27 млрд доларів. Сигнал з Берліна про готовність допомогти покрити зростання оборонних витрат показує, що диверсифікація джерел фінансування вже стала практичною необхідністю, а не запасним сценарієм.
Для сектору державних фінансів це означає одне: стійкість бюджету у 2025 році напряму залежить від швидкості законодавчого процесу так само, як і від готовності донорів надавати кошти. Механізм обумовленості перетворює парламентський календар на елемент макрофінансової стабільності країни.
