Оновлення цін у мережах АТБ, «Сільпо», Novus та «Ашан» станом на 3 вересня показує цікаву картину: більшість товарів соціального кошика тримають вартість, а рух відбувається лише в окремих категоріях — гречці, яйцях і соняшниковій олії. Причому напрямок цього руху в різних мережах протилежний. Це не випадковість, а результат того, як влаштований роздрібний ринок продовольства в Україні.
Чому одна й та сама категорія дорожчає в одній мережі та дешевшає в іншій
Ключ до розуміння — власні торгові марки (ПТМ) та закупівельні контракти. Коли гречка під маркою «Marka Promo» у Novus зростає з 65,99 до 69,99 гривні за кілограм, це не означає, що подорожчала гречка як така на всьому ринку. Це означає, що конкретна мережа переглянула умови з конкретним постачальником або партією сировини. У інших мережах — АТБ, «Сільпо», «Ашані» — ціна на гречку залишилася без змін, бо там діють інші контракти, інші обсяги закупівлі та інший графік перегляду цін.
Ціни на продукти в супермаркетах формуються не єдиним ринковим механізмом, а сукупністю окремих переговорних позицій кожної мережі з постачальниками. Тому одна й та ж товарна категорія може одночасно дорожчати в одній торговельній точці та залишатися стабільною чи навіть дешевшати в іншій — і це нормальний стан конкурентного роздрібного ринку, а не ознака загальної інфляційної хвилі.
Яйця: коли дешевшання — це акція, а не тренд
Показовий приклад — яйця. В «Ашані» десяток поштучних яєць категорії С1 подешевшав із 44 до 39 гривень. Це виглядає як пряме зниження ціни, і найімовірніше йдеться про промоакцію — тимчасовий інструмент, яким мережа стимулює продажі конкретної позиції або звільняє склад від партії з наближенням терміну реалізації.
А от у Novus відбулося дещо інше: зникла акційна «Квочка» С2 за 49,99 грн, і замість неї найдешевшою позицією стали яйця «Від Доброї Курки» С2 за 55,99 грн. Формально ціна найдешевшого товару в категорії зросла на шість гривень, але це не подорожчання яєць як таких — це зникнення конкретної акційної пропозиції з асортименту. Найдешевша позиція в кожному моніторингу — це не середня ціна на товар, а найнижча точка асортименту в конкретний день, і вона залежить від того, які саме акції діють у мережі саме зараз.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Олія — та ж логіка асортиментних заміщень
Соняшникова олія демонструє аналогічну механіку. У «Сільпо» пляшка «Премія» (0,5 л) подешевшала на 3,50 грн — до 52,99 грн, знову ж таки за рахунок знижки. У Novus натомість зникла позиція «Королівський Смак» об’ємом 745 г за 71,49 грн, а найдешевшою стала «Олейна Традиційна» об’ємом 850 мл за 99,99 грн — товар іншого бренду й іншого фасування. Пряме порівняння цих двох цифр без урахування зміни обсягу упаковки та бренду дає викривлену картину: насправді це не подорожчання олії вдвічі, а зміна структури асортименту, представленого в моніторингу.
Що це означає для сектору
Стабільність цін на хліб і молоко на тлі точкових коливань у гречці, яйцях та олії відображає загальну структуру продовольчого ринку:
- соціально значущі товари першої необхідності (хліб, молоко) мають найжорсткіший контроль з боку мереж і найповільніше реагують на будь-які коливання витрат;
- категорії з високою часткою акційних та власних торгових марок (гречка, олія, яйця) більш чутливі до короткострокових промо та перегляду контрактів з постачальниками;
- розбіжність цін між мережами на однакові категорії — нормальний наслідок децентралізованих переговорів кожної торговельної мережі з окремими виробниками.
Для покупця це означає, що моніторинг цін на продукти в різних мережах дає реальну економію лише тоді, коли враховує не просто цифру, а бренд, фасування та статус акційності конкретної позиції. Для самого ринку — це підтвердження того, що ціна найдешевшого товару в категорії є показником асортиментної політики мережі в конкретний момент, а не універсальним індикатором вартості продукту по всій країні.
