В Україні працюють над законопроєктом щодо створення інституту Військового Омбудсмена, покликаного посилити захист прав військовослужбовців і забезпечити дієві механізми реагування на порушення.
Аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова називає декілька ключових завдань для військового омбудсмена. Перш за все, він працюватиме над швидким розв’язанням конфліктів, пов’язаних із порушенням прав військовослужбовців. Передбачено також обмежений термін реагування на скарги – 3-5 днів.
“Омбудсмен матиме гарантії незалежності від будь-якого посадовця, включно з Верховним Головнокомандувачем. Йому надаватиметься високий рівень фінансування, доступ до державної таємниці та широка автономія в ухваленні рішень, що якраз і необхідно для такої посади”, – пояснює юристка.
У виняткових випадках омбудсмен зможе застосовувати дисциплінарну владу, зокрема ініціювати заборону обіймати певні посади через суд.
Відео дня
Командири проходитимуть обов’язкові курси із захисту прав підлеглих. Тільки після цього вони зможуть обіймати керівні посади. Також військовий омбудсмен матиме повноваження перемістити військовослужбовця, чиї права порушено, в безпечне місце.
Обговорюється необхідність створити у реєстрі військовослужбовців окремий розділ – з переліком посадових осіб, які порушили права військових. Туди можуть вносити інформацію про заходи впливу на командира, який порушив права підлеглого. А сам цей командир не зможе претендувати на підвищення. Якщо він повторно не отримає сертифікат захисника, то не матиме права обіймати посади командирського рівня.
“Збройні сили є найбільшим роботодавцем в Україні, а створення інституту військового омбудсмена стане дієвим інструментом демократичного цивільного контролю. Така інституція посилить захист прав військовослужбовців, особливо в умовах війни”, – наголошує аналітикиня.
За попередньою інформацією, призначати військового омбудсмена буде Президент. Однак Ірина Корженкова наголошує, що це суперечить статті 106 Конституції: “Військовий омбудсмен не є ані консультативним, ані дорадчим органом при президенту, тож призначати його Президент не може”.
Також Ірина Корженкова вказує на те, що реєстр порушників прав військових може негативно вплинути на моральний стан у військових підрозділах. “Основним завданням омбудсмена має стати контроль за дотриманням прав і свобод військових, а не покарання винних. За дисциплінарні стягнення повинні відповідати президент (як Верховний Головнокомандувач) та військове командування”, – наголошує юристка.
Крім того, на думку аналітикині, призначення військового омбудсмена має відбуватися на відкритому конкурсі. Без цього його об’єктивність та незалежність може ставитися під сумнів.
“Інститут Військового Омбудсмена в Україні може стати ефективним інструментом захисту прав військових, але потребує ретельного врахування конституційних вимог, незалежності посади та прозорості процедур”, – підсумовує Ірина Корженкова.
