ДТП в якому загинула журналістка Анастасія Волкова. Фото: Поліція Донеччини
30 травня 2024 року журналістка Анастасія Волкова, яка багато років їздила в найгарячіші точки фронту, йшла вулицею Слов’янська. Там вона жила під час регулярних «ротацій» на Донеччину. Дівчина була на тротуарі. Раптово поряд із нею мікроавтобус врізався у легковик ВАЗ-2106. Після зіткнення авто різко розвернулися та зачепили Настю. Через ДТП водій легкового автомобіля загинув одразу на місці, Анастасія Волкова від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікарні.
За кермом мікроавтобуса був військовий. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі, але через рік після ДТП підозрюваний навіть не перебуває під вартою.
ДТП у якому загинула журналістка Анастасія Волкова Фото: ДБР
Суд у закритому режимі, сторона обвинуваченого не дає коментарі
Останнє судове засідання по справі, де загинула Анастасія Волкова, відбулось 21 травня. Кримінальне провадження зараз розглядає Слов’янський міськрайонний суд Донецької області. Журналістка «Новин Донбасу» намагалась потрапити на засідання. Цього разу там був присутній обвинувачений, хоча доволі часто, як розповіла подруга Анастасії Волкової Марина Терещенко, у залі суду він не з’являється. Але перед початком засідання 21 травня журналістку попросили вийти, бо розгляд справи проходить у закритому режимі. Ані медіа, ані вільних слухачів туди не допускають. Виключно конфіденційним засідання вирішили зробити у березні. Таку позицію висловила прокурор. Адвокатка Віра Ястребова, яка представляє інтереси потерпілих — Анастасії Волкової та водія легковика, який теж загинув, каже: обґрунтованих підстав, аби зробити засідання закритими, немає.
«Я не розумію, якими нормами закону керувався прокурор в даному випадку. Закон чітко передбачає закриті процеси, якщо там є злочин проти статевої свободи, або будуть розголошуватись інтимні подробиці життя, або є державна таємниця. На моє прохання розтлумачити прокурор обмежилась загальними фразами, мотивуючи тим, що в кримінальному провадженні обвинувачений військовий і свідки будуть військові. Закон не передбачає, що якщо військові або працівники правоохоронних органів, або є судді в кримінальному провадженні, що суд повинен бути в закритому режимі. Більш того, є можливість робити окремі засідання закритими, якщо виникає така необхідність та є обґрунтоване клопотання», — коментує «Новинам Донбасу» Віра Ястребова.
Віра Ястребова просила суд про розгляд у відкритому режимі. Вона наголошувала, що підстав для закритості процесу в цілому немає. Справа є резонансною та викликає суспільний інтерес. Але в ухвалі від 18 березня зазначено, що «суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, під час судового розгляду справи можуть бути оголошені дані, що не підлягають розголошенню та пов’язані з національною безпекою».
Про те, які саме закриті дані можуть бути озвучені, якщо суд розглядає справу щодо ДТП, чи продовжує обвинувачуваний службу, чи визнає себе винним та відповіді на ще декілька питань «Новини Донбасу» намагались дізнатись у самого підозрюваного чи його захисника. Але сторона обвинуваченого від коментарів відмовилась.
Журналістка Анастасія Волкова загинула у ДТП у Слов’янську, Донецькій області 30 травня 2024 року.
Чому підозрюваний не перебуває під вартою
Досудове розслідування щодо ДТП тривало понад сім місяців. Закінчилось воно 13 січня. Весь цей час підозрюваний не перебував під вартою. Власне, він і зараз не затриманий. Згідно із матеріалами суду, підозрюють у скоєнні ДТП військовослужбовця, який пішов служити за призовом під час мобілізації. Він є молодшим сержантом та воює у мінометному взводі. Вини за скоєне начебто із себе не знімає, але вважає, що тримання під вартою — доволі суворий запобіжний захід.
«Він виїхав на мигаючий зелений, намагався гальмувати, але це результату не дало. Він заперечує проти клопотання, просить застосувати більш м’який запобіжний захід, оскільки завжди з’являвся на виклики слідчого, не збирається нікуди тікати. У нього є мати, яка є особою з інвалідністю, і в якої він є єдиним сином. Хоче продовжувати проходити військову службу та виконувати бойові завдання», — йдеться у матеріалах Бабушкінського районного суду міста Дніпро від 17 січня 2025 року.
Клопотання, про яке йде мова, у середині січня подав слідчий Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором. В ньому йшлося про те, аби підозрюваний отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Але Бабушкінський районний суд Дніпра не задовольнив це клопотання. На додаток, підозрюваного відпустили на поруки, бо, як зазначено у матеріалах суду, «він має постійне місце проживання, служби, міцні соціальні зв’язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем служби». На поруки підозрюваного взяв командир частини. На це рішення було подано апеляційну скаргу. Прокурор зауважив, що «існують реальні ризики перешкоджати здійсненню правосуддя у даній справі шляхом впливу на свідків та потерпілих, переховування в силу майбутнього покарання». На думку прокурора, тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою міг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Але Дніпровський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції незмінним, посилаючись на те, що начебто «будь-яких даних, які б свідчили про те, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, або в інший спосіб заважати досудовому розслідуванню, або вчинити новий злочин, прокурором апеляційному суду надано не було».
В ухвалі посилаються на Європейський суд з прав людини та статтю 5 Конвенції, метою якої є захист від свавільного арешту і тримання під вартою. Адвокатка Віра Ястребова зазначає: це не єдине незрозуміле на її погляд рішення у цій справі. Адже про підозру військовослужбовцю повідомили тільки наприкінці грудня.
«В мене дуже багато запитань. Чому одразу в порядку 208-ї статті Кримінально-процесуального кодексу в той день (30 травня 2024 року — ред.) не було здійснено його затримання. Рішення про затримання приймає орган досудового розслідування і в нього є процесуальний керівник. Чому не було допитано його в статусі вже підозрюваного, хоча він підозру отримав через дуже тривалий період. Тобто, він весь цей час знаходився на свободі, не мав жодного процесуального статусу. Отже, він, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, не мав ніяких обов’язків перед органом досудового розслідування», — коментує Віра Ястребова.
«Робиться все можливе, щоб підозрюваний уникнув покарання»
Досудове розслідування тривало майже рік. По суті справу почали розглядати 27 березня. Як повідомила подруга Анастасії Волкової Марина Терещенко, підозрюваний не погодився з викладеним в обвинувальному акті. Саме тому суд детально розглядатиме всі докази. Отже, процес буде досить довгим. Марина Терещенко каже, що вся справа та розслідування виглядає досить підозріло. За її словами, були судові засідання, на які представницю потерпілих Віру Ястребову взагалі не запрошували, про них дізнавалися постфактум або за кілька хвилин до початку. І адвокатка робила все, що в її силах, аби слухання переносили, щоб вона могла долучитись до нього хоча б онлайн.
«Робиться все можливе, аби підозрюваний уникнув покарання. По факту прокуратура має бути на нашому боці. На боці загиблих — Насті та загиблого чоловіка. Але сторона обвинуваченого дуже хоче уникнути покарання. Дуже багато питань взагалі по матеріалах справи. Не було експертизи, його відпустили на поруки. Взагалі по багатьох моментах. Це вбивство двох людей. Там достатньо свідків, які можуть це підтвердити і людина все одно на волі», — коментує Марина Терещенко.
За словами адвокатки Віри Ястребової, захисник обвинуваченого навіть дзвонив їй та пропонував гроші за лояльність позиції в суді.
«Мова не йшла про те, що вони визнають цивільний позов або визнають його частково, розумієте? Така була дуже дивна поведінка з його боку. Я сказала, що всі спілкування будуть виключно в процесуальний спосіб під час судових засідань. Я бачу, що на нас чекає боротьба за справедливість у суді та боротьба із прокурором», — підсумувала Віра Ястребова.
Нагадаємо, Анастасія Волкова родом із Щастя Луганської області. У 2014 році вона переїхала у Сіверськодонецьк. Вже це місто покинула за кілька днів до його захоплення армією РФ влітку 2022 року.
Анастасія працювала на телеканалі «Freedom», співпрацювала з «Новинами Донбасу» та «Громадським радіо» у парі зі своїм нареченим Артемом Вороніним. Вона об’їздила ледь не всі прифронтові міста та містечка. До останньої нагоди їздила до Бахмута, восени 2023 року побувала в Авдіївці, а у квітні 2024-го в Часовому Яру — буквально через місяць там почалися запеклі бої. Більше про Настю можна почитати у цій статті:
