Станом на середину 2025 року в Україні зареєстровано близько 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Згідно зі статистикою Мінсоцполітики, серед них 60% — це жінки (2,7 млн), 40% — чоловіки (1,8 млн), близько 900 тисяч — діти. Найбільше переселенців зареєстровано у Донецькій області, понад пів мільйона жителів.
Питання житла є одним з найголовніших ще з 2014 року. Існує чимало випадків, коли люди виїжджали з окупованих територій, але не отримавши допомоги з житлом, поверталися в окупацію. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, таке рішення люди ухвалюють через соціально-економічні труднощі на новому місці. Згідно з результатами соціологічного дослідження «Актуальні проблеми ВПО» для 85% переселенців критичною є проблема з житлом.
Міні-копія міста Бахмут
Для бахмутян з’явилось велике довгострокове рішення — будівництво нового житла в одній з областей України. Розглянемо приклад такого проєкту.
Зруйнований Бахмут. Фото: Rebuilt Ukraine
Жителі Бахмута, коли квартал буде побудовано, зможуть хоч на мить ніби опинитися в рідному місті, адже назви районів будуть подібні до тих, які були раніше — Район Літака, Цветмет, Забахмутка, Комарівка та Садибна забудова. Бахмут був містом троянд. У 2015 році на «Алеї троянд» зафіксували рекорд України у номінації «Найбільша кількість троянд в одній локації». Саме тому в Гощі також хочуть зробити таку алею, щоб кожен бахмутян міг згадати про свою малу батьківщину.
Проєкт «Сталева мрія Бахмут-Гоща»
Бахмутська та Гощанська громади об’єднали зусилля для реалізації проєкту «Сталева Мрія Бахмут-Гоща» на території селища Гоща Рівненського району Рівненської області (35 км від міста Рівне).
Як розповіли «Новинам Донбасу» представники Бахмутської міської військової адміністрації у відповіді на запит, у травні 2025 року Бахмутська ВДА та Гощанська селищна рада підписали Меморандум про співпрацю у рамках реалізації проекту. Головна мета – забезпечити безпечне, комфортне та гідне життя для переселенців з Бахмута, вимушених залишити свої будинки.
«У червні 2025 року на черговій 63-й сесії Гощанської селищної ради було затверджено проект землеустрою та передано у постійне користування комунальному підприємству “Бахмутська житлова керуюча компанія” земельні ділянки загальною площею 5,99 га для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків у селищі Гоща.
У Бахмутській адміністрації додали, що реалізація значної частини проекту планується за рахунок міжнародних фондів, інших неурядових українських та міжнародних організацій. Тож точну дату закінчення будівництва житлового кварталу зараз назвати неможливо, але пошук джерел фінансування вже розпочався.
Житло для маріупольців у Дніпрі
Маріуполь – одне з найбільших міст Донецької області, яке майже повністю зруйнували російські загарбники. Маріупольці були змушені або їхати за кордон або шукати новий будинок в Україні.
Зруйнована будівля в окупованому Маріуполі, 1 вересня 2022 року. Фото: Вікторія Рощина для «Новин Донбасу»
Ще на початку повномасштабної війни у різних містах України відкрили центри «ЯМаріуполь».
Пізніше у місті Дніпро стартував проект створення соціального житла для переселенців. Над ним працювали мерії Дніпра та Маріуполя за підтримки уряду Франції та низки міжнародних організацій та благодійних місій.
27 квітня 2023 року у Дніпрі відкрили перший із запланованих гуртожитків.
Один із відремонтованих гуртожитків у Дніпрі для маріупольців. Фото: «Новини Донбасу»
Загалом, за даними Маріупольської міської адміністрації, на сьогодні у цьому місті 1294 маріупольці з найуразливіших категорій забезпечені якісним соціальним тимчасовим житлом.
Крім реновації існуючих будівель, на 2025–2027 роки передбачено:
1) спільна програма з Держмолодіжжитлом щодо покращення умов іпотечного кредитування для маріупольців;
2) будівництво житла комунальної власності для подальшої передачі під соціальну аренду.
При цьому за кордоном та в орендованих квартирах в Україні мешкають десятки, якщо не сотні тисяч маріупольців, що цілком проблему не вирішує.
Центр відродження. Мета — об’єднати схід і захід України
«Наша країна не об’єднана, для нас випробовування, як ми зможемо разом інтегруватися, працювати, жити. Треба зберегти і не втратити наше, місцеве. Мета — об’єднати захід і схід України», — розповів в інтерв’ю «Новинам Донбасу» голова Гощанської територіальної громади Микола Панчук.
Відбулися дві сесії в Гощанській територіальній громаді, на одній з сесій було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по відводу земельної ділянки в розмірі 6 га, але потім буде додано ще 4 га. На другій сесії були затверджені проєкти. Наразі відбувається пошук фінансування з різних сторін. Почати втілювати цей проєкт в реальність планується вже в наступному 2026 році.
За словами Панчука, в містечку будуть побудовані 4-поверхові будинки. Загалом в кварталі можна буде розмістити понад 3000 людей.
Селищний голова наголосив, що Гоща потребує нових фахівців різних професій. Зокрема, в місцевій лікарні багато спеціалістів пенсійного віку, тому через декілька років медичний заклад має оновити склад.
Якщо це рішення буде втілене в життя — воно може стати прикладом і для інших міст та громад.
Від гуртожитків до модульних містечок: де та як живуть переселенці у Криворізькому районі
Після початку повномасштабного вторгнення Кривого Рогу та громади Криворізького району стали одним із головних притулків для людей, які втекли від війни з Донецької, Луганської, Херсонської та інших областей. Тільки у Криворізькому районі сьогодні зареєстровано понад 73,7 тисяч переселенців, з них 16 тисяч дітей. Про це редакцію «Першого Криворізького» розповів Євген Ситниченко, голова Криворізької районної військової адміністрації. Для них відкривають модульні містечка, ремонтують гуртожитки, запускають програми підтримки та працевлаштування. Однак, незважаючи на це, проблема житла залишається гострою: більшість модульних містечок розраховані на кілька місяців перебування, а люди мешкають там уже роками.
«На території нашого району ми продовжуємо надавати всю необхідну допомогу нашим внутрішньо переміщеним особам. Допомагаємо з пошуком житла, є можливість отримати і психологічну, і медичну допомогу. Якщо дітям потрібна освіта, тобто юридична допомога щодо влаштування до навчальних закладів», — каже Євген Ситниченко.
«Тримаємось і живемо»: як у Софіївській громаді облаштують життя для переселенців
Усі громади району, у тому числі і Софіївська, надають допомогу переселенцям: житло, медичні та психологічні послуги, освітній супровід для дітей, юридичну підтримку.
Переселенці почали приїжджати до Софіївської громади ще 2014 року. Тоді було лише три сім’ї. Їх поселили до гуртожитку, реконструйованого спільно з програмою ООН.
Наталя Полтавець, переселенка з Бахмута, разом із сином Микитою живе в Софіївському гуртожитку з вересня 2023 року. До цього рік вони провели в Коломиї
«Тут чудові умови, нас все влаштовує. Ми хотіли бути ближчими до Донецької області, бо вірили і сподівалися повернутися додому. Але вибору немає — треба триматися і жити далі», — каже жінка.
Наталя працює бухгалтером та вдячна, що змогла швидко знайти роботу у громаді. Її син навчається. Нині родина стикається із проблемами зі здоров’ям.
«Іншого варіанта у нас немає. Тримаємося і впораємося», — додає переселенка.
Разом з Наталією та Микитою у гуртожитку проживають ще 17 осіб та кілька їхніх домашніх улюбленців, деякі перебувають там із 2022 року. Зусиллями благодійних фондів та міжнародних організацій у софіївському гуртожитку зробили ремонт кухні та кімнат. Марина Ятманова, комендант гуртожитку, наголосила, що часткові ремонтні роботи виконали за рахунок міжнародної організації, а всю необхідну побутову техніку та меблі для кухні надав благодійний фонд «Право на захист».
Окрім спільної кухні, у гуртожитку за рахунок благодійної організації зробили косметичний ремонт кімнат переселенців. Але сьогодні залишається актуальним питання капітального ремонту самої будівлі.
У дворі біля гуртожитку вже відцвіли троянди, які посадила переселенка з Луганської області, яка побажала залишитися анонімною, оскільки в окупованому ворогом селі ще лишається її дочка. До Софіївки вона поїхала з чоловіком та родиною другої доньки.
Поряд із будівлею гуртожитку для переселенців та інших мешканців громади облаштували сучасну громадську пральню, де послуги прання для переселенців надаються безкоштовно, а для місцевих встановлено свої ціни.
Наприкінці минулого року в Софіївській громаді проживало понад тисячу переселенців. Людей розселяли також у вільні будинки, навчальні заклади, а мешканці громади часто-густо відкривали свої будинки для новоприбулих.
Нове житло для переселенців у громаді та проекти
У 2025 році Софіївська громада спільно з Бахмутською військовою адміністрацією готує реконструкцію старої будівлі амбулаторії, розташованої неподалік гуртожитку, яка працює з 2015 року. Там планують облаштувати 30 кімнат: половину — для переселенців із Бахмута, які зараз мешкають у Софіївці, а ще половину — для тих, хто стоїть на квартирній черзі (діти-сироти, учасники бойових дій, місцеві жителі без житла).
Фото амбулаторії, яку планують відремонтувати під гуртожиток для переселенців
«На проектування селищна рада виділила 600 тисяч гривень, ще стільки ж надала Бахмутська адміністрація. Загалом бюджет проекту складає 1,2 мільйона гривень. Окрім цього, благодійна організація Української греко-католицької церкви “Карітас” ремонтує три будинки, які громада передасть для тимчасового проживання переселенців. У майбутньому ці будинки надаватимуться переселенцям за бальною системою — хто набере більше балів, той отримає житло. Але приватизувати його не можна, воно залишатиметься у власності громади та безкоштовно надаватиметься для проживання», — розповідає Антон Масько, заступник софіївського селищного голови.
Фото будинку, який ремонтують коштом благодійного фонду «Карітас»
Модульне містечко для переселенців у Кривому Розі: як живуть люди
У Тернівському районі міста на вулиці Люблінській, 1 вже з весни 2015 року функціонує модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб. Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що у містечку проживає 156 осіб — це 70 сімей, у яких 50 дітей, 30 пенсіонерів та 21 особа з інвалідністю.
Містечко включає три гуртожитки та чотири будинки сімейного типу. В одному сімейному будинку можуть мешкати до чотирьох сімей. Кожна отримує дві кімнати, кухню та санвузол із душем.
Зазначимо, що містечко належить комунальному підприємству «Сансервіс», яке цього разу проігнорувало запит на зйомку журналістів «Першого Криворізького».
Редакції відомо про платне проживання у модульному містечку — 150 гривень на місяць за ліжко-місце, включаючи воду та електроенергію. Для дітей віком до трьох років проживання безкоштовне.
Криворізький район став домом для десятків тисяч переселенців, які були змушені залишити свої будинки через війну. Тут працюють модульні містечка, гуртожитки та інші форми тимчасового житла, громади та благодійні організації приєднуються до їх облаштування. Водночас, гостро стоїть питання довгострокового житла, адже тимчасові рішення, розраховані на кілька місяців, фактично стають постійними. Незважаючи на труднощі, приклади Софіївської громади та мешканців модульного містечка у Кривому Розі показують: люди намагаються створити побут, знаходять роботу, дбають про освіту дітей та поступово інтегруються до нових громад.
Державні програми не охоплюють людей, чиє житло перебуває в окупації
В Україні існують державні програми щодо надання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло, зокрема «єВідновлення» та «єЖитло». Також є можливість отримати тимчасове житло через фонд житла для тимчасового проживання або за допомогою сервісу «Притулок», який допомагає знайти безкоштовний притулок. Але не всі донеччани можуть скористатися цими програмами.
ВПО з окупованих територій не мають права подавати заявки, оскільки держава не має технічної та юридичної можливості перевірити факт руйнування. В Україні зареєстровано законопроект №11161, який вносить необхідні зміни, але перебуває на підписі у президента з кінця 2024 року. Одна з причин, чому її не підписують, — відсутність грошей.
