На школі в Полтаві відкрили меморіальну дошку Герою України Юліанові Матвійчуку
Сьогодні на фасаді закладу загальної середньої освіти №4 відкрили меморіальну дошку Герою України, депутатові Полтавської міської ради, Почесному громадянину міста Юліанові Матвійчуку.
Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять його та інших воїнів, які віддали своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави, повідомили в міськраді.
Також учасники заход, а це рідні, побратими, колеги, представники влади й громадськості, освітяни поклали квіти до меморіальної дошки.
Довідково
Юліан Олександрович Матвійчук (позивний «Бобер») народився в Полтаві 14 червня 1989 року в родині інженерів-будівельників. Здобув середню освіту в Полтавській середній школі №4, яку закінчив 2006 року. Навчався в Полтавській музичній школі №1 по класу скрипки з 1995 по 1998 роки. Закінчив Полтавську художню школу 2004-го.
2006 року Юліан Матвійчук вступив у Полтавський університет економіки та торгівлі на факультет «Міжнародні економічні відносини». Але, провчившись півроку, вирішив не продовжувати навчання. Потім трудився комплектувальником на складі, був комерційним агентом із косметичної продукції. З 2008 по 2009 роки працював диспетчером у вантажному таксі «Зебра».
2009-го, на відмінно здавши зовнішнє незалежне оцінювання, вступив у Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка на факультет «Історія та правознавство». У студентські роки Юліан брав найактивнішу участь у патріотичних акціях, залучаючи до них друзів-студентів, проявив себе як організатор, надихав інших своїм прикладом. Із задоволенням співав у народному хорі «Калина» при університеті.
З 2011 року був керівником «Студентської Свободи», яка стала молодіжним крилом ВО «Свобода», а згодом і керівником полтавського осередку цього об’єднання. Організовував із побратимами багато націоналістичних акцій, які проводили в Полтаві та Києві. Захопившись українським національним рухом, їздив з однодумцями по місцях слави Української повстанської армії, козаччини. Неодноразово був на військових вишколах у Карпатах, Холодному Яру.
Під час Революції Гідності Юліан Матвійчук брав найактивнішу участь у політичних акціях у Києві та Полтаві. Був поранений у сутичках із «беркутівцями» в листопаді 2013 року. Очолював Полтавську сотню самооборони на Полтавському Майдані. Своєю хоробрістю та самовідданістю українській ідеї, справедливості надихав людей, був одним із «голосів» Майдану.
2014 року отримав диплом спеціаліста за фахом «Вчитель історії та правознавства». Однак попрацювати за ним не встиг: захистивши диплом, одразу вирушив на навчання з військової підготовки, щоби далі відправитися на фронт захищати Батьківщину.
6 червня 2014 року Юліан приєднався до лав батальйону «Азов», взявши собі псевдо «Бобер». Був гранатометником. Брав участь у боях за Іловайськ, Новоазовськ, Широкине. Був одним із перших бійців легендарного підрозділу «Залізна сотня» в складі «Азову» та одним із тих, хто формував його незламний дух та імідж на самому початку. Від грудня 2014 року, пройшовши перепідготовку, став заступником командира артилерійської батареї гаубиць полку «Азов». Отримав звання молодшого лейтенанта. Звільнився в запас зі служби в листопаді 2015 року. Від того часу двічі був обраним депутатом Полтавської міської ради від ВО «Свобода», ставав керівником партійної фракції.
Юліан Матвійчук активно виступав за захист культурної спадщини міста, опікувався соціально незахищеними верствами населення, боровся з незаконними забудовами та відстоював законність ухвалення рішень. 2017 року став одним із засновників та учасників ГО «Збережемо Полтаву» («Save Poltava»), що захищає пам’ятники архітектури, культури, мистецтва, історії міста.
24 лютого 2022 року Юліан Матвійчук став на захист держави в складі 144 окремого батальйону 116-ї окремої бригади Полтавської територіальної оборони. Як досвідчений гранатометник, впродовж травня-серпня виконував позаштатні обов’язки інструктора-гранатометника у своєму батальйоні. У липні став співініціатором створення зведеного підрозділу аеророзвідки в 144-му окремому батальйоні 116-ї окремої бригади ТрО «SOLOVEY». У вересні-листопаді 2022 року на Харківщині виконував бойові завдання з прикриття державного кордону, зокрема з розвідки та коригування. У грудні 2022-го як аеророзвідник виконував бойові завдання на кордоні Сумщини, а в січні 2023 року – у районі Соледара. З лютого 2023 року аеророзвідником підрозділу «SOLOVEY» почав працювати в районі Мар’їнки. Юліан був очима підрозділів 79-го та 95-го ОДШБ, допомагаючи коригувати удари нашої артилерії по ворожим позиціям. Професійно, безстрашно виконував бойові завдання, філігранно й точно управляв безпілотниками під щільним вогнем ворожої артилерії.
15 травня 2023 року воїн був важко поранений через удар ворожого снаряду. Після кількох днів у комі, 20 травня, пішов із життя.
Нагороди Юліана Матвійчука
- Нагрудний знак «За доблесну службу» (16 червня 2015 року);
- медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» від Патріарха Філарета (2016 рік);
- відзнака Полтавської обласної ради – нагрудний знак «За вірність народу України» ІІ ступеня (13 березня 2017 року);
- відзнака ГО «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО «Легіон Свободи» (16 лютого 2019 року);
- відзнака Полтавської обласної ради – нагрудний знак «За вірність народу України» І ступеня (22 серпня 2022 року);
- відзнака командира 79 окремої десантно-штурмової бригади – нагрудний знак «В єднанні сила» (11 травня 2023 року).
- посмертно: орден «За мужність» ІІІ ступеня (30 червня 2023 року), Почесний громадянин міста Полтава (6 липня 2023 року), Герой України (23 серпня 2024 року).
