Учень у підземній школі у Харкові. Фото: Новини Донбасу
Україна живе в умовах повномасштабної війни понад три роки, сфера освіти дуже страждає, адже діти із прифронтових населених пунктів змушені навчатися онлайн. Ця проблема не є новою, «дистанційка» увійшла в життя українських учнів під час пандемії COVID-19. За словами освітян, а також за оцінками батьків, якість освіти у дітей за ці п’ять років знизилася.
Чи можуть одним із рішень зараз замість дистанційного навчання стати підземні школи? Міністерство освіти та науки повідомляло, що будівництво 139 таких закладів планують завершити до 1 вересня 2025 року. Головна мета – повернути хоча б частину дітей до очного навчання у безпечних умовах, де вони зможуть спілкуватися з однолітками та вчителями.
Харків — передовик підземного навчання
Місто-мільйонник Харків щоденно піддається обстрілам з боку російських військ. Через постійну небезпеку освітній процес в усіх навчальних закладах Харкова зупинили, у 2023 році міський голова Ігор Терехов анонсував будівництво підземних шкіл. За його словами, доки місто не отримає найсучасніші системи протиповітряної оборони, навчальні заклади можливі лише під землею. Всього вже побудовано чотири: в Індустріальному, Новобаварському, Основ’янському та Шевченківському районах.
В квітні 2024 року збудували першу підземну школу, яка розрахована на 900 учнів у дві зміни. Вже у травні діти долучилися до занять, приміщення школи має 20 класних кімнат.
ФОТО: Перша підземна школа відкрита у Харкові. Фото: Харківська міськрада
Класна кімната в першій збудованій в Харкові підземній школі. Фото: Харківська міськрада
Друга підземна школа відкрила свої двері для учнів в січні поточного року. Будівництво фінансував уряд Тайваню та міжнародні партнери. Всього відкрили дев’ять класів.
ФОТО: Підземна школа відкрита у Харкові. Фото: “Новини Донбасу”
В цьому році закінчили будівництво відразу двох шкіл в Основ’янському та Шевченківському районах. В Харківській міській раді зазначили, що в третій школі функціонує чотири навчальні кабінети, зони відпочинку, буфет, медичний кабінет, ресурсна кімната. Навчальний процес відбувається у дві зміни. Школа розрахована на 377 учнів, це практично 90% від тих дітей, які тут мешкають.
«Ця школа невелика. Чому вона тут потрібна? Бо це мікрорайон, який віддалений від центральної частини міста, від метрополітену, де у нас обладнані такі школи. Але потреба дуже значна. І коли я тут був раніше, ми зустрічалися з батьками, з учителями і домовилися, що побудуємо таку школу», — зазначив Терехов під час відкриття.
Четверта школа має найвищий ступінь захисту, навчальний заклад розрахований на тисячу дітей, в цьому році там навчалося 808 учнів. Навчання в ній відбуватиметься також у дві зміни. У закладі облаштовані дев’ять кабінетів для початкових класів та вісім — для середньої і старшої школи.
«А хочу сказати, що попит шалений: кожного дня дзвонять, приходять батьки, які хочуть записати своїх дітей. Для нас дуже важливо було відкрити цю школу — в центральній частині міста», — наголошує міський голова.
Таблиця: Вже побудовані в Харкові підземні школи.
Зараз будується ще три підземні школи, до кінця літа поточного року будівництво буде завершене. Також працюють класи на декількох станціях метрополітену.
А за даними міськради у 2024/2025 навчальному році у місті Харкові навчалися 100 тисяч дітей. Наразі підземні школи можуть приймати 3 200 учнів, а після відкриття ще трьох підземних закладів (на 2 500 місць) зможуть навчатися вже приблизно 5 700 учнів, то відсоток школярів, які отримають змогу відвідувати саме підземні школи, складе близько 5.7%.
Крім того, за даними Інформаційної системи обліку та візуалізацїї фонду захисних споруд цивільного захисту, на території Харківської області у закладах загальної середньої освіти обліковується 75 захисних споруд цивільного захисту. Такі дані надали у Департаменті науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.
Що думає мешканка Харківського району про цю ініціативу?
Жителька селища Пісочин Харківського району Анна Майбороз виховує донечку, яка цього року отримає статус школярки. Жінка чула про будівництво підземних шкіл в Харкові, проте достатньо скептично ставиться, щоб її донька здобувала освіту в такому навчальному закладі.
За словами Анни, дітей, які навчаються в цих школах, забирає власний автобус, а по закінченню навчання, відвозить адресно.
«Для батьків це трохи тривожно. Дітей будуть забирати та везти їх до школи. Багато батьків критично відносяться, бо ці школи розташовані далеко від дому. Однак відповідальність на батьках. Особисто я свою дитину віддавати в таку школу не буду», — наголосила мати.
Анна розповіла, що на родинній нараді вирішили обрати навчальний заклад, який знаходиться близько біля будинку. Крім того, вона не впевнена, що школи побудовані якісно, згідно з усіма стандартами будівництва.
Попри все жінка зазначає, що ця ініціатива непогана, і може бути для когось гарним рішенням. Найбільше її тривожить, що буде дистанційне навчання, школярам і так буде важко налаштуватися на навчання, і замість однокласників в них буде ноутбук.
Діти з прифронтових територій шостий рік будуть навчатися в режимі онлайн. Наразі атаки з боку російської армії не припиняються, проте жити та навчатися потрібно, тому підземні школи створені для підтримки освіти та комунікації між педагогами та школярами.
Донецька область: Чи планує місцева влада запустити будівництво підземних шкіл?
Безпекова ситуація на Донеччині стає щодня гіршою. З початком повномасштабного вторгнення значна частина людей переїхала до інших регіонів України.
Проте на тій частині Донецької області, яка залишається під контролем української влади, наразі проживають близько 270 тисяч цивільних, з яких майже 20 тисяч — діти.
ФОТО: Одна зі шкіл у місті Краматорськ, Донецької області, зруйнована внаслідок російського ракетного удару. Фото: “Новини Донбасу”
Про будівництво підземних шкіл в регіоні навіть не йде мови через постійні атаки з боку російських військ. Також в регіоні продовжується евакуація місцевого населення, зокрема неповнолітніх.
«З урахуванням безпекової ситуації у 2024-2025 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти області було організовано за дистанційною формою навчання. У 2025-2026 навчальному році організація освітнього процесу на території області також планується у дистанційному форматі. Враховуючи вищевикладене, питання щодо будівництва підземних шкіл на території Донецької області буде опрацьовано після завершення бойових дій та стабілізації безпекової ситуації в області за наявної можливості організовувати навчання в очному/змішаному форматі», — повідомили у Департаменті освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації.
Але діти з Донеччини, Луганщини та інших окупованих або прифронтових регіонів, зруйнованих війною, живуть та навчаються по всій Україні. Тому питання будівництва підземних шкіл актуальне і для них. Наприклад, на Дніпропетровщині мешкає близько 212 тисяч ВПО з Донеччини, на Харківщині — 68 тисяч.
В чому плюси та мінуси будівництва підземних шкіл
Хоча це одна з найбільших освітньо-будівельних програм воєнного часу, експерти та місцева влада визнають, що навіть максимальна реалізація усіх планів не покриє на 100% потребу в якісному офлайн-навчанні для всіх дітей на прифронтових територіях. Наприклад, у Вільнянській громаді Запорізької області (2,000 дітей) одна підземна школа може прийняти лише до тисячі учнів одночасно.
Більшість учнів на Сході та Півдні країни продовжить навчатися онлайн, у змішаному форматі або в переобладнаних укриттях.
Середня вартість підземної школи
Вартість будівництва варіюється в діапазоні від 30 млн грн до рекордних 190 млн грн залежно від місткості, обладнання, геологічних умов та підходу до фінансування (держбюджет, місцеві кошти, донорські гранти).
У середньому будівництво підземної школи на 900–1000 учнів коштує близько 80–120 млн грн, включаючи сучасні системи безпеки, інженерні мережі, меблі та частину обладнання.
Переваги будівництва підземних шкіл як варіанта рішення проблеми
- Безпека: підземні школи проєктують як повноцінні бомбосховища — із протирадіаційним захистом, декількома евакуаційними виходами, системами рекуперації повітря, автономним живленням, що дозволяє навчатися навіть під час обстрілу.
- Повернення офлайн-навчання та соціалізації: діти повертаються до живого контакту з вчителями та однолітками, зменшується психологічна травматизація у порівнянні з онлайн-навчанням.
- Якість освіти: можливість проводити лабораторні, колективні форми роботи, спецзаняття та додаткові активності, що неможливі при дистанційній формі.
Недоліки будівництва підземних шкіл
- Висока вартість та інфраструктурні складнощі: будівництво в рази дорожче за звичайні школи через додаткові вимоги безпеки, складну інженерію, і т. ін.
- Обмежений масштаб: навіть за активних темпів будівництва реальна кількість місць недостатня для всіх дітей прифронтових районів — частина учнів все одно залишиться онлайн чи у змішаних форматах.
- Фінансові та корупційні ризики: закиди до тендерних процесів, які відмічають журналісти та антикорупційні центри, наголошують на непрозорості окремих закупівель і значних завищених цінах.
- Можливі психосоціальні бар’єри: частина батьків і дітей психологічно важко переносить постійне перебування під землею.
- Небезпека «прильотів» під час будівництва, як це було до прикладу у Херсоні. Через що місцеві жителі навіть мітингували проти будівництва підземних навчальних закладів.
Таким чином підземні школи — вимушене, але найбезпечніше рішення для тисяч українських дітей у прифронтових містах. Вони не зможуть охопити всіх, але допоможуть повернути офлайн-освіту частині дітей в регіонах, які регулярно перебувають під масованими російськими атаками.
У Кривому Розі будують три «підземні школи»: що відомо про нові укриття
У Кривому Розі наближається до завершення будівництво одразу трьох «підземних шкіл» — сучасних укриттів, у яких діти зможуть не лише ховатися під час тривог, а й повноцінно навчатися. Ці укриття розташовані у віддалених мікрорайонах міста, де в школах та садочках звичайні укриття зробити неможливо.
Під час повномасштабної війни питання безпеки дітей стало критично важливим. Водночас безперервне навчання — це не лише про знання, а й про психологічну стійкість та соціалізацію. Як підкреслює психологиня Юлія Табакіна, безпека дітей — це не лише фізичний захист, а й передумова здорового розвитку.
«Укриття — це символ турботи. Діти дуже тонко зчитують, наскільки їх захищають, наскільки про них піклуються», — каже Юлія.
Психологія Юлія Табакіна
За її словами, повноцінне офлайн-навчання відіграє критичну роль у формуванні емоційного інтелекту та навичок комунікації:
«Діти навчаються чекати в черзі, просити про допомогу, вирішувати конфлікти, дружити, співпрацювати — це фундаментальні речі, які онлайн дати не може».
Присутність у колективі також формує в дитини відчуття приналежності до спільноти — це особливо важливо в умовах війни, коли так бракує стабільності.
«Часті зміни середовища — це виклик дитячої психіки. У деяких дітей це спричиняє підвищену тривожність», — додає спеціалістка.
Саме тому такі проєкти, як «підземні школи», є не лише технічним вирішенням проблеми безпеки, а й важливим соціальним кроком: вони допомагають дітям навчатися, спілкуватися, адаптуватися і зростати попри війну.
Гімназія №84 (Довгинцівський район)
Будівництво «підземної школи» на території гімназії №84 вийшло на фінішну пряму — вже виконано 80% робіт. Це повноцінне укриття розміщується під футбольним полем. Його площа — 30х30 метрів, тобто 900 квадратних метрів, і воно розраховане на 300 людей.
Споруда включатиме всі інженерні системи: опалення, вентиляцію, водопостачання, каналізацію, освітлення, зв’язок і пожежну сигналізацію. Також передбачено окремі санвузли, медичний пункт, буфет, систему тамбур-шлюзів та підйомні платформи Forstor для маломобільних людей.
В гімназії не було навіть найпростішого укриття і учні вимушені були навчатися онлайн. Після завершення будівництва школа зможе працювати у змішаному форматі, а мешканці прилеглих будинків — користуватися безпечним укриттям у разі повітряної тривоги.
У гімназії не було навіть найпростішого укриття і учні змушені були навчатися онлайн. Після завершення будівництва школа зможе працювати у змішаному форматі, а мешканці прилеглих будинків – користуватися безпечним укриттям у разі повітряної тривоги.
Ліцей №113 (Саксаганський район)
На території ліцею №113 зводиться укриття площею понад 1000 м², також розраховане на 300 людей. Воно відповідатиме всім нормам безпеки, буде доступним для людей з інвалідністю й інтегрованим у шкільну інфраструктуру.
Конструкція передбачає облаштування:
- зон для зберігання верхнього одягу;
- буфету з обладнанням для підтримки температури їжі;
- запасів води та їжі;
- санвузлів,
- медичного пункту,
- пункту керування та пожежного поста,
- електрощитової та вентиляції.
Передбачені аварійні виходи та повна доступність для маломобільних людей.
Ліцей №123 (Центрально-міський район)
Будівництво підземної школи у Ліцеї №123 також активно триває. Її площа перевищує 1025 м², а кількість місць — до 300. Як і в інших проєктах, це не тимчасове сховище, а капітальна споруда з монолітного залізобетону, яка служитиме багато років, обіцяють чиновники.
Укриття буде повністю обладнане:
- навчальні зони з меблями;
- зона відпочинку з двоярусними ліжками;
- буфет, запаси води;
- медпункт;
- системи опалення, вентиляції, освітлення;
- спеціальні санвузли, поручні, підйомні платформи.
Єлизавета Суботько — мама багатодітної родини. Старша донька вчиться у Центрі профтехосвіти, а двоє молодших синів з вересня будуть відвідувати дитячий садочок, який знаходитиметься в «підземній школі» ліцею 123.
«Дуже добре, що у нас на районі з’явилась така можливість — віддати дитину у садочок на території підземної школи. Я сподіваюсь, що це буде супер-безпечне місце для дітей, і я із задоволенням віддам двох молодших синів і буду за них спокійна. Я зможу нарешті вийти на своє робоче місце і працювати, не переймаючись за те, що мої діти в небезпеці. Буду рада знати, що вони там займаються з вихователями, граються і розвиваються разом з усіма дітками, бо вдома їм дуже сумно сидіти самим», — пояснює Єлизавета.
Фінансування та підрядник
Проєкти реалізуються завдяки співфінансуванню:
- 30% — кошти міського бюджету,
- 70% — субвенція з державного бюджету.
Для будівництва підземних протирадіаційних укриттів Управління капітального будівництва (далі УКБ) Кривого Рогу оголосило три тендери, всі отримав єдиний учасник аукціонів — криворізьке підприємство «Сапсан-КР», яке веде свою діяльність з грудня 2014 року. Власник фірми — Богдан Лиманський.
Гімназія 84
Очікувана вартість будівництва — 51 615 691 гривня, пропозиція ТОВ «Сапсан-КР» — 51 502 298,40 гривень. 16 червня УКБ та Сапсан-КР уклали додаткову угоду, в якій зменшили вартість будівництва на 218 334,12 гривень, з яких:
- будівельні роботи — 205 662,00 грн;
- устаткування — 12 672,12 грн.
- Остаточна ціна — 51 256 418,58 гривні.
Ліцей 113
Очікувана вартість будівництва — 62810485 гривень, пропозиція ТОВ «Сапсан-КР» 62 770 459,20 гривень.
Ліцей 123
Очікувана вартість будівництва — 57 743 237 гривень, пропозиція ТОВ «Сапсан-КР» 57 653 859,60 гривень.
Укриття у місті: ситуація загалом
Наявність сертифікованих укриттів — ключова умова для роботи освітніх закладів у змішаному або очному форматі. На сьогодні у Кривому Розі вже функціонує є: 214 укриттів, з них:
- 107 — у школах;
- 90 — у дитсадках;
- 17 — у позашкільних закладах.
Чиновники планують, що у 2025 році ще у 66 навчальних закладах з’являться нові або оновлені захисні споруди.
Статтю було підготовлено у співавторстві журналістками «Першого Криворізького» Оленою Смоліною, «Новин Донбасу» Кароліною Гайдук та редакторами Софією Скібою та Юлією Діденко.
