Їх імена дедалі частіше з’являються в офіційних звітах. Про них згадують в оперативних новинах. Саме вони приїжджають за лічені хвилини, коли люди в паніці вибігають з будинків через запах газу чи вибух.
Вперше від початку повномасштабної війни ці люди – бригади аварійно-диспетчерської служби (АДС) – зібралися разом. Не за викликом, не на аварії. А щоб вкотре продемонструвати: вони тримаються. Вони з оптимізмом. Вони щодня стають кращими.
З одного боку – ніби звичайний робочий день: інструменти, перевірка спорядження, короткі жарти перед стартом. З іншого – в очах кожного читалися щемливі історії.
Ось Віктор, працює з 1991 року, засоби індивідуального захисту одягає за 36 секунд.
Ось Сергій, керує бригадою нещодавно, але вже встиг заручитися повагою колективу. Зізнається: найстрашніше не вибух, а тиша після нього, коли намагаєшся зв’язатися по рації з колегою, а він не відповідає.
А ось Петро – йому майже 60 років. Каже, що конкурси любив ще до війни, але тепер інше відчуття: «Розумієш, що не просто вправність показуєш – ти сам себе перевіряєш: зможу ще?»
Завдання здавалися простими: теоретичні тести, перевірка комплектації аварійного автомобіля, норматив на вдягання засобів індивідуального захисту, виявлення та локалізація витоку газу… Але кожен рух «аварійників» був зважений, бо в реальному житті цей рух може стати останнім. Судді фіксували час і техніку, а начальники дільниць та управлінь міцно стискали кулаки й хвилювалися так, ніби вперше.
Анатолій Линник, директор Сумської філії «Газмережі», звернувся до присутніх:
«Ми з вами розуміємо, що цей конкурс – не про першість. Такі «конкурси» на швидкість, витривалість, винахідливість на прикордонні у вас чи не кожного дня. Спробуйте відволіктися в ці дні. Просто виконуйте свою роботу, як ви умієте. А краще вас не вміє ніхто. Обмінюйтеся досвідом».
Кубок переможця вибороло Роменське управління експлуатації газового господарства (УЕГГ). Ця команда представить Сумську філію на Всеукраїнських змаганнях. Друге місце – Сумське УЕГГ. Бронза – у Кролевецької дільниці Шосткинського УЕГГ.
Андрій Івахненко, начальник АДС Сумської філії «Газмережі» не приховував гордості:
«Знаю кожного поіменно, і знаю, чого коштує ця майстерність. За всіма учасниками – нічні чергування, холод, спека, робота без вихідних. І головне – готовність їхати туди, куди інші не підуть. Усі вони – переможці».
Чемпіони й призери отримали Кубок, медалі та грамоти, але головна перемога – це здатність усміхнутись після небезпеки. І рухатися далі. Бо десь люди запалюють газову плиту, навіть не здогадуючись, скільки зусиль докладено задля цієї митті спокою.
Дивитися відео про конкурс:
