Санкції проти російської нафти у 2022 році стали однією з головних зброй її ізоляції. Проте разом із заборонами виросли й тіньові схеми.
Одна із наймасштабніших це мережа азербайджанських нафтотрейдерів Етібара Ейюба та Тахіра Гараєва, що через компанії Coral Energy, згодом перейменована на 2Rivers, продовжує продавати російську нафту за мільярди доларів. “Інформатор” у своєму матеріалі дослідивскладну мережу компаній, тіньові практики та стратегічні маневри, які дозволили Ейюбу та Гараєву забезпечити експорт російської нафти на мільярди доларів, незважаючи на зростаючий міжнародний контроль.
Становлення гравців
У 2010 році Гараєв заснував Coral Energy в Дубаї, а у 2014 до нього приєднався Ейюб. Завдяки тісним зв’язкам із Сєчіним компанія стала зручним партнером для “Роснефті” під час санкцій.
До 2022 року вона лишалася невеликою, але вторгнення в Україну перетворило Coral Energy на найбільшого трейдера російської нафти. Є підстави вважати, що Сєчін знав про вторгнення й підготувався: за 9 днів до нього була створена Nord Axis, яка отримала частку у “Восток Ойл” та зайнялась експортом нафти на мільярди доларів.
Мережа компаній: “сині” та “червоні”
Щоб обійти санкції й зберегти доступ до західних фінансів, Ейюб і Гараєв створили дворівневу мережу: “синю” – легальну (Coral Energy/2Rivers), для міжнародних контактів, і “червону” – тіньову, через компанії Nord Axis і Bellatrix Energy, що торгували російською нафтою за підтримки “Роснефті”.
Bellatrix, наприклад, отримала 350 млн доларів кредиту від Російського сільгоспбанку, попри заяви, що банк займається лише продовольством. У 2023 Coral Energy оголосила про припинення торгівлі російською нафтою та засудила війну, але за лаштунками мережа діяла далі, маскуючи зв’язки з “Роснефтью”.
Ребрендинг
До 2024 року через зростаючу увагу ЗМІ Ейюб і Гараєв оголосили про “викуп компанії менеджментом”. Гараєв начебто передав частку зятю Анару Мадатлі та керівникам Сафарову й Керімову. Після цього Coral Energy стала 2Rivers, а з 2025 року готується новий ребрендинг у Saphira Energy FZE. Та попри зміну назв, мережа не лише збереглася, а й зросла — з кількох компаній у 2022 до понад 250 у 2025.
Серед ключових структур:
- Glenbrook Corporation Limited, Ultimate Spirit Limited та Shanghai Energy Resources Co Ltd — використовуються для експорту нафти до Китаю, Індії та інших країн.
- Novus Middle East DMCC — володіє нафтовим терміналом PT Oil Terminal Karimun в Індонезії, який став важливим перевалочним вузлом для зберігання, змішування та зміни походження російської нафти перед її реекспортом. У 2024 році термінал прийняв 3,2 мільйона барелів російської нафти, і обсяги продовжують зростати у 2025 році.
- Судноплавний підрозділ, що включає DNA Shipping DMCC, Adele Shipping and Freight DMCC та Alraso Shipping and Freight, який керує флотилією «тіньових» суден для ускладнення відстеження походження нафти.
Судна карта
Після санкцій запроваджених Управлінням з контролю за іноземними активами США (OFAC) у грудні 2023 року проти Bellatrix Energy та Volition DMCC, мережа Ейюба й Гараєва адаптувалася. Так, кількість компаній, що торгують російською нафтою, зросла до понад 50, а структура стала складнішою та стійкішою. Для обслуговування азійських ринків вони реєстрували фірми в Гонконзі й Китаї.
У січні 2025 року їхні представники, ймовірно, вели переговори у Вашингтоні за підтримки лобістів з Qorvis – це може свідчити про спроби зменшити санкційний тиск дипломатичним шляхом і зберегти доступ до західного фінансування.
Майбутнє мережі та роль Сєчіна
Попри успіх, мережа Ейюба й Гараєва стикається з дедалі більшими труднощами – постійний ребрендинг не забезпечує довготривалої стабільності, санкції охоплюють більше компаній, а увага ЗМІ та регуляторів посилюється. Крім того, інші посередники Сєчіна можуть діяти ефективніше, що загрожує їхнім позиціям.
Сєчін, прагматик, імовірно, звернеться до менш вразливих до санкцій партнерів — з Китаю, Індії чи ОАЕ, зокрема трейдерів, пов’язаних із місцевими НПЗ, які мають доступ до ринків і не залежать від Заходу.
Висновок
У 2025 році мережа Ейюба та Гараєва лишається ключовим інструментом “Роснефті” для обходу санкцій і збереження експорту. Їхня трансформація від Coral Energy до 2Rivers і потенційно Saphira Energy FZE демонструє гнучкість. Та посилення санкцій, зростання конкуренції й розгалуження структури створюють ризики.
Майбутнє мережі залежить від здатності її керівників балансувати між прибутком, санкціями й геополітикою, а також від того, наскільки довго триватиме підтримка з боку Сєчіна.
