Комплаєнс (від англ. compliance, що перекладається як «дотримання», «відповідність») – поняття, що походить від дієслова to comply, тобто «виконувати». У прямому значенні воно стосується дотримання встановлених правил, норм чи умов.
У бізнес-середовищі термін «комплаєнс» вказує на дії компанії та її працівників, які повністю відповідають чинному законодавству та внутрішнім політикам. Це охоплює весь рівень організації — від керівників до регіональних підрозділів. Для партнерів і контрагентів проходження комплаєнс-перевірки є свідченням того, що діяльність компанії відповідає юридичним вимогам, галузевим стандартам або умовам контрактів. Більше інформації на тему доступне за посиланням: https://youcontrol.com.ua/articles/komplaiens-kontrol-shcho-tse-i-navishcho/.
Хто відповідає за комплаєнс у компанії?
Процес контролю за дотриманням внутрішніх політик, стандартів і законодавчих норм у компанії називають комплаєнс-контролем. Цю відповідальність несуть спеціально призначені працівники або цілі структурні одиниці. У великих організаціях зазвичай створюють окремий підрозділ або департамент, що займається питаннями комплаєнсу.
Інколи цю діяльність називають також керуванням комплаєнс-ризиками — тобто ризиками, які можуть виникнути внаслідок недобросовісних або некоректних дій співробітників різного рівня, включаючи керівництво. Комплаєнс-менеджери контролюють, аби всі процеси у компанії відповідали правовим нормам. Якщо підприємство веде діяльність у кількох країнах, кожна філія повинна дотримуватись норм місцевого законодавства.
Чим загрожує відсутність комплаєнс-контролю?
Недотримання принципів комплаєнсу може мати серйозні наслідки як для фінансової стабільності компанії, так і для її ділової репутації. У деяких випадках такі порушення межують із правопорушеннями, що, у свою чергу, може призвести до значних штрафів, відкликання ліцензій, кримінальної відповідальності керівництва та загального ускладнення діяльності підприємства. Конкретний вид покарання залежить від обставин інциденту. Можливі санкції включають:
- блокування фінансових операцій;
- ініціювання позапланових перевірок контролюючими органами;
- адміністративні стягнення;
- накладення санкцій на відповідальних осіб;
- тимчасове припинення роботи;
- анулювання ліцензійних дозволів;
- визнання певних господарських операцій недійсними.
Окрім юридичних ризиків, компанія може постраждати й у репутаційному плані: втрата довіри партнерів та клієнтів часто веде до зриву поточних і майбутніх контрактів. Такі репутаційні втрати зазвичай мають і фінансові наслідки — як у вигляді упущеного прибутку, так і у вигляді додаткових витрат, пов’язаних із відновленням іміджу чи врегулюванням юридичних спорів.
