Ілюстрацію створено за допомогою ШІ
На окупованій території Донецької області закінчується вода. Водосховища, що постачають Донецьку агломерацію, були в жалюгідному, виснаженому стані ще навесні цього року. До літа ситуація лише погіршилася.
Без води: як обміління річок та водосховищ впливає на життя мешканців окупованої Донеччини
Водосховище в селищі Нижня Кринка обміліло. За даними місцевих ЗМІ, рівень води в річці знизився на 15–20 метрів, оголивши дно та залишивши на березі мертву рибу. В деяких місцях вода пішла більше ніж на 25 метрів, оголивши старі ділянки берега та залишивши рибацькі човни на мілководді. Місцеві жителі відзначають, що раніше річка була повноводною і служила місцем відпочинку та риболовлі, а тепер ситуація змінилася до критичного стану.
Нижня Кринка — це селище Макіївської міської громади Донецької області, а річка Кринка — правий приток Міуса. Виникає злиттям річок Садки і Булавин південно-західніше Єнакієвого. По території України протікає в межах окупованих Шахтарського та Амвросіївського районів Донецької області, а також по території Матвіїв-Курганського району Ростовської області Росії.
Водойма в Нижній Кринці була одним з ключових резервуарів для Донецька та прилеглих територій. Річка Гедра, яка постачала регіон, обміліла. Але вода з неї продовжує качатися — нікуди. Помпи працюють, але вода не надходить у крани, а прямо заливає степ.
«Ось наша нова Гедра. Краса. На Гедрі ось там нижче на греблі стоять помпи, качають воду. Качають воду невідомо куди. Люди в Донецьку сидять без води. Де там, Ясинувата, Горлівка — робили, ставили ці помпи, щоб люди отримували цю воду. А ця вода — ось вона», — каже мешканка окупованого Харцизька, знімаючи на відео водний потік посеред поля.
Ще в березні жінка намагалася привернути увагу місцевих так званих «влад» до проблеми. Результатом стало в тому числі обміління водосховища.
Місцеві комунальники пояснили, що причиною таких проривів є «дірявий» водопровід, ось тільки місце прориву знайти не так просто.
«Це ось тут дачне товариство “Газовщик”, дачне товариство “Шахтобудівник”. По цій дорозі люди їхали на дачі. Зараз в цей момент ось така краса. Найстрашніше, що річка міліє, вода до людей не доходить. Вона просто розмиває, вимиває гори, Зуй-гору і все інше. Хоча тут заповідна зона. Скажіть, господарі, хто, де?», — обурюється жінка на відео (уривок можна подивитися в сюжеті нижче).
Ключове в цьому обуренні навіть не те, що вода більше пів року затоплювала села під Харцизьком. Значно більше обурених коментарів «влада ДНР» отримала саме від мешканців таких міст, як Макіївка, Донецьк, Ясинувата, які вже забули, що таке стабільне, безперебійне водопостачання.
Донецька область — маловодний регіон, де єдина велика річка — Сіверський Донець. Для забезпечення водопостачання тут була побудована розгалужена мережа водосховищ та система транспортування води в населені пункти.
Для функціонування великої мережі водосховищ по всій Донецькій області потрібні значні обсяги електроенергії, в тому числі для роботи численних помпових станцій. І відсутність обстрілів — це навіть не «програма максимум». Однак через бойові дії, розв’язані Росією, багато з цих станцій виявились пошкодженими та виведеними з ладу. У результаті припинено перепомповування води і наповнення водосховищ.
Так, наприклад, Другий Донбаський водопровід, що забезпечує північну частину Донецької області (перебуває під регулярними обстрілами російської армії). Водопровід отримує воду з каналу Сіверський Донець — Донбас. Цей канал є основним джерелом прісної води для сходу України, в тому числі Донецької області. Він з’єднує річку Сіверський Донець з басейном річки Кальміус, забезпечуючи водопостачання для великих міст регіону. Але окуповані міста не отримують воду з каналу після того, як у 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Під час боїв була знеструмлено помпову станцію 3-го підйому, що призвело до зупинки подачі води по каналу.
«Система водосховищ для того і створювалася, щоб накопичувати, коли все ж таки води більше там навесні, наприклад, як-не-як, все одно більше. Але, не було, по-перше, в чому накопичувати, бо частина водосховищ, частина гребель зруйнована. А по-друге, тому, що не працює система, яка об’єднувала ці водосховища і подавала воду», — пояснив ситуацію еколог Олег Листопад.
А так виглядає Єнакіївське море — штучне водосховище, розташоване на річці Садки в окупованому Єнакієвому.
Його було створено в 1965 році для технічних потреб металургійного заводу і в мирні часи мало обсяг близько 7 млн м³. В народі його часто називають «Єнакіївським морем» через його розміри та зовнішній вигляд. Незабаром «море» може зникнути. Воно теж обміліло.
«Це не ми, це до нас»
Окупаційна влада «ДНР» загалом пояснюють обміління водойм та річок сезонними факторами, такими як малосніжна зима та нестача опадів. Однак місцеві жителі висловлюють сумніви в цій версії, вказуючи на можливий неконтрольований забір води для зрошення сільськогосподарських угідь та використання води з річки для компенсації дефіциту питної води в регіоні.
«Ми всі прекрасно розуміємо, яка була зима. Снігу практично не було. Весна була практично сухою, дощів не було. А основна маса наших річок і водосховищ передусім поповнюються шляхом природних опадів», — заявив так званий «міністр природних ресурсів та екології ДНР» Олексій Шебалков.
Зараз все залежить від того, наскільки спекотним буде літо і чи будуть рясні дощі. Практично всі резервні водосховища — на мелі, залишились залишки, які небажано використовувати для водопостачання, адже в них багато мулу.
Ще однією проблемою в «ДНР» вважають забрудненість водних джерел на Донбасі. Винні, як і в разі з комунальними проблемами, «попередники» з-поміж української влади. Правда, «чиновники ДНР», забули, що прийшли на місце поганих українських управлінців понад 10 років тому.
Раніше в Росводресурсах повідомили про плани розчистити близько 220 км річок на захоплених територіях. Чистити обіцяють до 2030 року, а гроші на це братимуть з російського федерального бюджету.
«Мера» Маріуполя звільнили за нульовий результат?
Старокримське або Кальчицьке водосховище в Донецькій області теж критично обміліло, хоча ще чотири роки тому було досить повноводним. Воно постачає окупований Маріуполь. З 2022 року територія, на якій знаходиться цей водний об’єкт, окупована Росією. З кожним місяцем Старокримське водосховище ставало менш повноводним. А з серпня 2024 року рівень води впав більше ніж на 10 метрів.
До літа 2025 року Маріуполь прогнозовано залишиться без питної води в кранах. Уже кілька місяців місто живе з погодинним графіком подачі води.
Вирішення цієї проблеми, мабуть, стало першою гучною обіцянкою нового глави окупаційної адміністрації Маріуполя Антона Кольцова.
«Водойма, що постачає водою Маріуполь, обміліла практично на 70%. Питання стабільного водопостачання округу вирішуємо спільно з федеральними та регіональними центрами. Новий водопровід забезпечить потреби маріупольців на 100%. В перспективі також проведемо капітальний ремонт греблі та фільтрувально-насосної станції. Оновимо необхідне техобладнання», — заявив новий «мер».
А що ж його «попередник» Олег Моргун? Він просидів в кріслі голови окупаційної адміністрації 2,5 роки, але проблему не вирішено.
Ситуація з водними ресурсами на окупованих територіях Донецької області продовжує погіршуватися, ставлячи під загрозу не лише екосистему регіону, але й повсякденне життя місцевих жителів. Обміління водойм та річок, а також руйнування інфраструктури водопостачання створюють кризу, яку неможливо вирішити без комплексного підходу та втручання. Проблема, яка здавалася сезонною, набула системного характеру. Так що окупаційній владі стає все складніше знаходити виправдання своїй недбалості, а іноді навіть відвертому шкідництву.
