Розділеним війною родинам, чи то у трагічних випадках смерті літніх батьків, які залишилися в окупації, чи у радісних, коли там народилася дитина, яку потім везуть на вільну територію України, доводиться стикатися з вирішенням проблеми підтвердження документів з ТОТ в українських судах.
Приклади ситуацій
За словами переселенки з Луганщини Юлії Талайко, отримавши звістку про те, що її тато помер в одному із окупованих міст, вона намагалася приїхати на похорон, але на кордоні з Білоруссю її не пропустили. Згодом дівчині змогли передати деякі річі з рідної домівки та документи, серед яких була медична довідка та свідоцтво про смерть, видані окупаційною владою. Юля читала, що, ці документи не мають юридичної сили, відповідно до законодавства України, і що треба йти до суду. Проте не знала, з чого почати, які документи потрібні…
Іншу історію розповіла Оксана, яка не могла залишити хвору маму, і деякий час мусила жити у Кадіївці. На початку 2022 року в неї народилася друга дитина, свідоцтво про народження якої видала “влада ЛНР”. Нещодавно, після смерті матері, жінка з дітьми приїхала до родичів на Львівщину. Зараз збирається зайнятися сімейними справами, серед яких отримання свідоцтва про народження дитини українського взірця. Жінка хвилюється, скільки часу може зайняти процес, бо знайшла бажану роботу і хоче завершити справи до її початку.
Який має бути алгоритм дій, на прохання 62.ua/0642.ua, розповів юрист “Донбас SOS” Михайло Фоменко.
–Для початку треба визначити, хто саме має право звертатися з такими заявами про встановлення фактів на таких територіях:
Заява про встановлення факту народження може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини
Заява про встановлення факту смерті може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси)
За словами юриста, заява подається до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
– Розглядається невідкладно (на практиці – в середньому до 10 днів).
Загалом, до суду разом із сформованою заявою подається свідоцтво про смерть, видане окупаційною владою, а також, за наявності, медична довідка про смерть, фото поховання та інші доступні докази, що можуть підтвердити факт.
Отримувати відмову в реєстрації відповідного акту від РАЦСу для звернення до суду не потрібно.
Закон звільняє від сплати судового збору по таким позовам, але іноді трапляються випадки, коли суди все одно вимагають його сплачувати. В такому випадку, як і в разі виникнення інших проблем, варто звертатися до юриста за консультацією якнайшвидше, бо строк на ваші процесуальні дії дуже обмежений – зазвичай суд зазначає у відповідній Ухвалі скільки дається часу на ту чи іншу дію сторони процесу.
Михайло Фоменко акцентує, що подати документи можна особисто, поштою, або за наявності електронного підпису – через систему «електронний суд» дистанційно.
– В такому разі подати до суду можна і з ТОТ, але для отримання свідоцтва все одно доведеться виїжджати, оскільки для одержання свідоцтва потрібно з рішенням суду звернутися до РАЦСу.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
