Так виглядав один із білбордів, що закликають приєднатися до ініціативи. Фото: JAM News
Вірменія зробила перший офіційний і формальний крок у напрямку Європейського союзу. Парламент країни ухвалив законопроєкт, який встановлює: «Республіка Вірменія оголошує про початок вступу до ЄС, висловлюючи волю свого народу і ставлячи завдання зробити республіку безпечною, захищеною, розвиненою і процвітаючою». Наступним логічним етапом цього процесу має бути проведення референдуму про вступ до ЄС. І схоже, що більшість громадян готові відповісти позитивно. Чому вірмени більше прагнуть стати частиною Європи — пояснюють журналісти JAM News.
Законопроєкт про вступ до ЄС: громадянська ініціатива
Те, що в Єревані та інших вірменських містах йде збір підписів за вступ до Євросоюзу, можна було здогадатися за роликами на ТБ та розвішаними вздовж доріг білбордами із закликом підтримати ініціативу. Автори ідеї — три прозахідні партії Вірменії — «Республіка», «В ім’я республіки» та «Європейська партія Вірменії», а також НУО «Вільний громадянин».
До початку процесу вони зареєстрували у ЦВК громадянську ініціативу й організували слухання в парламенті країни.
Згідно з конституцією, якщо протягом 60 днів організаторам вдається зібрати 50 тисяч голосів, то ініціатива включається до порядку денного парламенту. І депутати вже зобов’язані обговорити представлений у Національні збори законопроєкт і ухвалити рішення.
У підсумку, організатори вклалися у відведений час, і про ініціативу активно заговорили не тільки в країні, але й за її межами.
«Ми розглядаємо членство Вірменії в Євросоюзі не тільки з погляду цивілізаційної спрямованості і вступу до геополітичного союзу, але й з точки зору безпеки та економіки країни. Ми бачимо, що з погляду безпеки Вірменія вступає в тісніші відносини з країнами-членами Євросоюзу, а також із глобальним Заходом, воротами якого для нас є сам Євросоюз», — перед голосуванням у парламенті заявив один з авторів ініціативи, керівник НУО «Вільний громадянин» Овсеп Хуршудян.
Позиція влади Вірменії
Попри те, що ініціатива формально виходила від прозахідних політиків, частина аналітиків у Вірменії вважає, що її неформальним автором є правляча партія. Їх не переконало навіть те, що на першому етапі обговорень цієї ідеї правляча команда не підтримувала її і висловлювала сумнів у доцільності початку процесу.
Вони нагадують, що уряд Вірменії вже кілька років заявляє про готовність поглибити відносини з Євросоюзом. А прем’єр-міністр Нікол Пашинян і з трибуни Європарламенту говорив, що країна готова бути настільки близько до ЄС, наскільки це вважатимуть можливим у Брюсселі.
Карабаська війна
Настрої в суспільстві також поступово змінювалися за останні роки. Розчарування в Росії як союзнику почалося після карабаської війни 2020 року. Ще більше поглибилося після 10 місяців блокади Нагірного Карабаху з боку Азербайджану, військових дій у вересні 2023 року та виходу більш ніж 100 тисяч карабаських вірмен з батьківщини. Про бездіяльність російських миротворців, які мали не допустити всього цього, прем’єр Вірменії не раз заявляв безпосередньо Путіну.
Цивільні спостерігачі ЄС патрулюють кордон з Азербайджаном з вірменського боку. Фото: Арман Караджян, JAMnews
Але останньою краплею стало те, що азербайджанські збройні сили на багато кілометрів просунулися вглиб території Вірменії, а стратегічний союзник в особі Росії і військовий блок ОДКБ, що діє під її керівництвом, не відгукнулися на прохання влади Вірменії про допомогу. Після цього країна заморозила свою участь у блоці.
На цьому тлі багато найважливіших рішень у рамках мирних переговорів між Вірменією та Азербайджаном були прийняті на європейських майданчиках, а не в Москві.
Ключовим аспектом співпраці з Європою стала і громадянська місія ЄС, яка вже кілька років моніторить вірмено-азербайджанський кордон. Більшість жителів Вірменії впевнені, що саме завдяки європейським спостерігачам останнім часом на кордоні спокійно. Переконує людей у цьому і те, що Азербайджан тривалий час вимагає, щоб Вірменія відмовилася від послуг місії. У Баку формулюють її як відмову від третіх сил на кордоні. Щобільше, разом з Росією невтомно звинувачують місію в шпигунстві.
Питання безпеки
Оскільки для всього населення Вірменії зараз найважливіше безпека, яку надали європейські партнери, нікого не здивувало те, що народ підтримав ініціативу початку процесу вступу до ЄС.
І хоча спочатку були сумніви, чи ухвалять депутати рішення, то після підтримки уряду стало ясно, що правляча більшість прийме його. «У плані безпеки це дуже важливий компонент. Звичайно, ухвалення закону не означає, що ми стали членом або кандидатом у членство ЄС. Але це важливий крок. Таким чином ми надали народу широку можливість вибору, а також можливість змістовних обговорень. У нас є серйозні ризики, і наша відповідь на ці ризики — збалансована зовнішня політика. І ми повинні зуміти забезпечити стабільність цього балансу», — заявив Нікол Пашинян.
Чи буде баланс стабільним? Думка опозиції
Якщо влада Вірменії в контексті зближення з ЄС говорить про зміцнення безпеки країни, то парламентська опозиція бачить лише погіршення існуючих ризиків. На їхню думку, в першу чергу, потрібно враховувати, що очікує країну, якщо остаточно зіпсувати відносини з Росією.
«Законопроєкт втягує Вірменію в геополітичне протистояння. А це призведе до прямої загрози її життєздатності. При цьому невідомо, скільки займе цей процес. І чи не станеться так, що в якийсь момент ЄС вже не буде існувати», — говорить депутат від фракції «Айастан» Армен Рустамян.
Ця фракція, чиїм лідером є колишній президент Вірменії Роберт Кочарян, взагалі не брала участі в голосуванні за законопроєкт про початок вступу до ЄС.
Проти процесу євроінтеграції виступає і фракція «Честь маю», неформальним лідером якої є експрезидент Серж Саргсян. Це він 2013 року відмовився від Угоди про асоціацію з Євросоюзом на користь приєднання до Євразійського митного союзу під керівництвом Росії.
Обидва колишні президенти вели проросійський курс. Не змінили вони своїх поглядів і тепер.
В РФ вважають, що членство Вірменії в Євразійському економічному союзі несумісне з бажанням Єревана вступити до Євросоюзу, оскільки ці міжнародні об’єднання діють на різних принципах.
Отже якщо Вірменія наважиться вийти з ЄАЕС, то Єреван без сумніву
очікують різного роду обмеження, тиск і економічні санкції.
Зворотного шляху немає
Поки влада країни продовжує політику балансування і не робить різких рухів, проєвропейські політичні сили набирають популярність. Віцеголова партії «В ім’я республіки» Рубен Меграбян вважає, що такою зараз є воля народу: «Соціальні опитування з достовірними результатами говорять про те, що все це однозначно співзвучно з очікуваннями вірменського суспільства. І в нашому суспільстві чітко сформований відповідний бар’єр. Це бар’єр між минулим і майбутнім, де майбутнє — це Європа, а минуле — Росія».
Зараз головне питання — коли буде референдум про вступ до ЄС. Нікол Пашинян раніше заявляв, що тільки так може бути прийнято рішення про офіційну зміну зовнішньополітичного курсу. Але будь-яких конкретних кроків у цьому напрямку поки не намічається.
Швидше за все, незабаром їх і не варто очікувати. Вірменія поступово наближається до передвиборчого циклу. До найважливіших парламентських виборів залишився рік. І саме їхні підсумки можуть мати кардинальний вплив на європейські амбіції Вірменії. Рубен Меграбян впевнений, що у тих партій, які проти євроінтеграції, шансів на цих виборах не буде:
«За останні чотири роки у свідомості людей відбулися зміни історичного масштабу. І це більшою мірою обумовлено подіями 2022 року, тому що до цього ми мали справу з інерцією. Ця інерція зникла у вересні 2022 року, коли не залишилося будь-яких ілюзій щодо того, що між Вірменією і Росією є якісь інтереси, цілі, цінності. Стало ясно, що одне іншому протипоказане».
У вересні 2022 року відбулося перше вторгнення азербайджанських підрозділів на суверенну територію Вірменії. Потім ці спроби повторилися. Загалом йдеться про окупацію території Вірменії площею 200 кв. кілометрів. У відповідь на прохання влади Вірменії про допомогу союзники по військовому блоку ОДКБ, що діє під керівництвом РФ, заявили, що кордон з Азербайджаном не делімітований. У відповідь Нікол Пашинян заявив: «Якщо сказати, що між Вірменією та Азербайджаном немає кордону, значить — немає ОДКБ. Тому що у ОДКБ є зона відповідальності, яка визначена кордонами. Якщо немає кордону, то немає і зони відповідальності, якщо немає зони відповідальності, то немає і організації».
Останнім часом прапор ЄС часто можна бачити в руках жителів Вірменії, зокрема, під час акцій на захист прав людини
Вірменія між Росією та Європою: геополітичні виклики та вибір майбутнього
Питання зближення Вірменії та Європейського союзу фактично має геополітичний контекст. Неможливо не враховувати наслідки, які можуть виникнути; кроки, які вживе Росія. Було б наївно вважати, що Москва легко відпустить Єреван, особливо на тлі війни, яку вона веде в Україні.
За останні 30 років залежність Вірменії від Росії тільки збільшувалася. І в роки правління Нікола Пашиняна вона не стала меншою. Принаймні, на це вказують економічні показники.
Інша перешкода, про яку попереджають експерти, — Туреччина. Саме через цю країну лежить найкоротший шлях для Вірменії до Європи. Але кордон закритий з 1993 року, і коли відкриється, незрозуміло.
При всьому цьому вірменське суспільство все більше прагне до Європи. І зміна зовнішньополітичного курсу Єревана здається лише справою часу.
