Пошук роботи на ринку праці. Фото: Christin Hume / Unsplash
Через війну ринок праці в Україні суттєво змінився. Хтось втратив роботу, комусь довелося перекваліфікуватися чи стати до лав ЗСУ. У певних галузях спостерігається відчутна нестача фахівців. У чому причина кадрового голоду, кого шукають роботодавці та як нині знайти роботу в Україні — розбиралися «Новини Донбасу».
Кого не вистачає на ринку праці?
У вересні поточного року роботодавці розмістили на популярній онлайн-платформі з пошуку роботи Work.ua 117 683 вакансій. Це, за їхніми словами, новий рекорд за час повномасштабної війни. Одразу після початку вторгнення цей показник взагалі впав до 6 тис. Та відновлення є нерівномірним, уточнюють експерти. Ситуація на заході та в центрі України значно відрізняється від динаміки у прифронтових регіонах.
Якщо наявність вакансій стрімко підвищилася, є інша проблема — нестача фахівців.
Як свідчать дані з відкритих джерел, найбільший попит нині — на робітничі професії, медиків, працівників сфери обслуговування та торгівлі.
За словами президента конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, фахівці зараз дуже потрібні для обслуговування критичної інфраструктури: електрики, слюсарі, зварювальники та інші. Також людей на різні вакансії шукають комунальники, перевізники.
Яз зазначає генеральний директор платформи Robota.ua Валерій Решетняк, на їхньому сайті є майже 110 тисяч вакансій, однак шукачів роботи значно менше. На це вплинула, зокрема вимушена еміграція внаслідок війни. Так, за офіційними даними, з країни выд 2022 року виїхали близько 6,5 млн громадян. До того ж далися в знаки окупація росіянами українських територій.
«Активність людей, які залишилися, — така ж сама. Але вакансій стало в 3-4 рази більше, якщо порівнювати з ситуацією навесні 2022 року. Тому зараз найнижча активність шукачів по відношенню до вакансій на всіх порталах з пошуку роботи. Проте кількість відгуків поступово зростає», — каже Решетняк.
Кадровий голод, вважає він, спричинений і співвідношенням вакансій та шукачів, і низкою інших факторів. Зокрема, впливає на це і новий Закон про мобілізацію.
За його словами, найбільш популярні вакансії серед роботодавців: продавець-консультант та робочий на виробництві. Також у топ-5 — водій, кухар, бухгалтер.
Динаміка зарплат та найприбутковіші професії
Що стосується заробітних плат, то їхній розмір дещо зростає, кажуть експерти.
На сайті Work.ua вказують, що середня зарплата в Україні — 22 000 грн, що на 22% більше, якщо порівнювати з листопадом минулого року. Найвища — у Києві, Львові, Дніпрі, найнижча — у Сумах, Чернігові, Кропивницькому.
Збільшення зарплат фіксують у наступних категоріях:
- «Охорона, безпека» — 45 000 грн, +13% до серпня;
- «Страхування» — 25 000 грн, +5%;
- «Управління персоналом, HR» — 25 000 грн, +4%;
- «Телекомунікації та зв’язок» — 24 980 грн, +4%;
- «Будівництво, архітектура» — 26 000 грн, +4%.
Найприбутковішими професіями (окрім керівних посад, сфери IT і фахівців до Сил оборони) є:
- ендодонтист (55 000 грн);
- водій-міжнародник (50 000 грн);
- рихтувальник (45 000 грн).
А також — бурильник, медіапродюсер, рієлтор, тонувальник (в середньому — 40 000 грн).
«Останній рік зарплати зафіксувались на рівні показника 21-22 тис. грн — бажана, яку хоче отримати людина, і приблизно 19 тис. грн — можливості роботодавця платити. Проте буквально за липень-серпень цей показник збільшився в середньому на 1,5 тис. грн — роботодавці готові платити більше. Це середня зарплата згідно з даними по вакансіях нашого сайту [robota.ua]», — розповів Валерій Решетняк.
Згідно з інформацією на сайтах пошуку роботи, найвищі зарплати сьогодні також пропонують маркетологам, рієлторам, менеджерам з продажів, IТ-фахівцям.
Робота в Україні. Фото: Marten Bjork / Unsplash
Що пропонують роботодавці?
Лідерство за кількістю вакансій, за даними ресурсу Work.ua, зараз займає категорія «Сфера обслуговування» — 21 164 пропозицій. Помітний приріст також фіксують у категорії «Логістика, склад, ЗЕД» (+5%) і «Робочі спеціальності, виробництво» (+4%).
Ще одна тенденція ринку праці — більше вакансій, які не потребують досвіду роботи. Через дефіцит кадрів роботодавці частіше йдуть на такий крок. Так, у вересні 43% від усіх вакансій на Work.ua були розміщені для кандидатів без досвіду роботи.
Ще одна відповідь на нестачу фахівців — збільшення кількості дистанційної роботи на 3%.
Аналітики платформи вказують, що вперше за кілька місяців у цій категорії вакансій фіксують зростання, а не падіння. Саме за віддалені вакансії шукачі конкурують найактивніше.
Серед позитивних тенденцій — більше роботи для студентів, для ветеранів, людей з інвалідністю та пенсіонерів.
Але найбільший ріст в окремих категоріях вакансій — серед пропозицій роботи з бронюванням, вказають на порталі.
Як знайти потрібну вакансію в інтернеті?
Якщо йдеться про пошук роботи онлайн, передовсім можна скористатися даними Державної служби зайнятості. Єдиний портал вакансій тут оновлюється в різних сферах, регіонах і щодня. Наразі на ньому доступно 249 525 вакансій (на 07.11.2024, — ред.).
На ресурсі також є покрокова інструкція з надання (поновлення) статусу безробітного, надається вичерпна інформація про права та обов’язки зареєстрованих безробітних.
Також можна знайти корисну інформацію про те, як отримати ваучер для професійної підготовки чи перенавчання внутрішньо переміщеним особам (ВПО), гранти для бізнесу, про працевлаштування для ветеранів тощо.
Великий перелік робітничих спеціальностей пропонує Державний концерн «Укроборонпром». Для цього варто на сайті підприємства треба перейти у розділ «Кар’єра». Окрім вже доступних вакансій тут можна лишити запит, вказавши свою спеціальність, регіон, контактні дані.
«Ви будете йти пліч-о-пліч з кращими топ-менеджерами країни та матимете можливість стати учасником команди, працювати на результат. Ми пропонуємо високий рівень фінансової мотивації та прозору, зрозумілу систему виплат», — йдеться на сайті концерну.
Також можна скористатися такими відомими платформами з пошуку роботи:
- Work.Ua — один з найпопулярніших сервісів, де можна розмістити резюме, конкретизувати пошук та налаштувати його згідно категорій, рівня зарплати, регіону тощо; тут є розділ «довідник професій», де розповідають, скільки платять в Україні в залежності від посади та які переваги і недоліки є у різних професій;
- Robota.ua — не менш відомий сайт, створений ще 2000 року, на якому публікують актуальні вакансії в режимі 24/7;
- grc.ua — український кадровий портал, створений професіоналами з підбору та управління персоналом, що поєднує онлайн-можливості порталу з пошуку роботи та офлайн-агенцію з підбору персоналу;
- Jooble — робота за різними графіками і сферами, доступні понад 37 тис. вакансій;
- Jobs.Dou — тут розміщені вакансії IT компаній;
- Jobs for Ukraine — доступні академічні, наукові, мистецькі, професійні, інші робочі вакансії; на платформі підтримують українських біженців, які були змушені покинути свою країну, щоб знайти роботу за кордоном;
- Upwork — вакансії для фрилансерів;
- Fiverr — пошук роботи для спеціалістів з творчих напрямків, фрилансерів;
- Робота в тилу — на порталі можна як знайти роботу, так і запропонувати свою допомогу на волонтерських засадах;
- Hire for Ukraine — розміщення резюме HR-менеджерів, IT-спеціалістів, працівників творчих сфер, будівельників, архітекторів, сфери обслуговування
- ВзаємоДія — агрегатор сайтів пошуку робіт, де можна шукати роботу в різних країнах, за різними спеціальностями.
Для людей з інвалідністю в Україні є такі сервіси з пошуку роботи:
- Вільно!;
- На_Рівних;
Крім того, чимало оголошень можна знайти у соціальних мережах, а також на офіційних сайтах безпосередньо роботодавців.
Яких помилок варто уникати під час пошуку роботи?
Аби пошук роботи був ефективнішим, фахівці надають низку рекомендацій, які допоможуть уникнути помилок та отримати бажану вакансію.
За словами Олександри Лєтової, керівниці відділу маркетингу Work.ua, більшість помилок під час пошуку роботи пов’язані з резюме. Серед найпоширеніших — розмістити однакове резюме на всі вакансії і приписувати собі зайві знання та навички, аби отримати бажану роботу.
«Перш ніж відправити резюме, зверніть увагу, чи відповідають ваші знання та навички вимогам вакансії. Також обов’язково перевірте його на граматичні та інші помилки. Не потрібно писати про ваші хобі, релігійні, політичні вподобання тощо. А от посилання на соціальні мережі будуть не зайві. Резюме повинно міститися на одній, максимум — двох сторінках. Також за потреби ви повинні мати змогу підтвердити всю інформацію, яку включили в резюме», — пояснює Лєтова.
Також, за її словами, не варто опублікувати резюме на сайтах з пошуку роботи та зупинитися на цьому. Цей метод може бути дієвим, але, можливо, доведеться чекати не один тиждень, а іноді й місяць. Тому ефективніше надсилати своє резюме на конкретні вакансії, самостійно писати компаніям і пропонувати послуги. Тоді шансів знайти роботу буде значно більше.
Прийняття на роботу. Фото: Mina Rad / Unsplash
Окрему увагу фахівчиня радить звернути на супровідний лист, оскільки це не менш важлива частина працевлаштування, ніж резюме. Багато людей ігнорують це, мовляв, лист ніхто не читає.
«Супровідний лист може розкрити вас як кандидата і допоможе роботодавцю зробити вирішальний вибір. Приділіть час аналізу вакансії, покажіть свої аналітичні та творчі здібності, поясніть потенційному роботодавцю, чому ваші знання, вміння, особисті якості та життєвий досвід роблять вас ідеальним кандидатом на цю посаду. У супровідному листі говоріть про потреби підприємства і про те, як ви допоможете компанії в її зростанні та досягненні цілей», — радить Лєтова.
За її словами, особливо варто готуватися до співбесіди з потенційним роботодавцем, оскільки часто саме тоді вони приймають остаточне рішення про працевлаштування.
«Роботодавці люблять працівників, які хочуть розвиватись. Вони швидше віддадуть перевагу людині без досвіду, але готовій опановувати нові знання, а не тому, хто вважає, що вже все вивчив», — каже експертка.
Також вона не радить відхиляти пропозицію пройти стажування чи випробувальний термін у компанії, адже це можливість отримати необхідний досвід, якого не вистачає кандидату. Крім того, це допомагає роботодавцю чітко зрозуміти, наскільки людина підходить компанії, а людині — чи хоче вона працювати на цій роботі.
