Новини

Після вчорашніх виборів у Грузії – протести опозиції , – Віталій Портников

  Після вчорашніх виборів у Грузії - протести опозиції , - Віталій Портников  Прихильники прозахідних і проєвропейських опозиційних партій Грузії проводять передвиборчий мітинг у Тбілісі напередодні майбутніх парламентських виборів, 20 жовтня 2024 рік (Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze)    Автор: Тетяна Нижник.      "Грузинська мрія", фактично, оголосила себе переможцемм учорашніх виборів до парламенту. Але важливо, якою надалі буде підтримка громадян Грузії опозиційних сил.

  Про це розповів журналіст Віталій Портников в етері телеканалу "Еспресо".

"Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже заявила, що проєвропейська опозиція перемогла на виборах 26 жовтнч з 52% голосів, але це цифра без врахування голосів діаспори, яка продовжує голосувати. Діаспора може, звичайно, рішуче висловитися проти партії "Грузинська Мрія" Бідзіна Іванішвілі. Хоча Віктор Орбан надіслав листа прем'єр-міністру Грузії Іраклі Кобахідзе і вже привітав його з перемогою на парламентських виборах з великим відривом. Народ Грузії знає, що краще для його країни, і сьогодні його голос був почутий, підкреслив угорський прем'єр-міністр. А ми пам'ятаємо, що партія "Грузинська Мрія" притримується навіть не проросійських, а проугорських політичних орієнтирів у своїй діяльності", – зазначив він.

Зараз починається досить серйозне протистояння між опозицією і "Грузинською мрією", яку всі очікували. Портников розповів, що вплинуло на ситуацію, яка виникла сьогодні в Грузії.

"Я ніколи не був прихильником ідеї, що політичні реформи в Грузії є невідворотними, тоді, коли в Україні всі в цьому були впевнені, і обговорювали, чому у Грузії вийшло, а у нас не вийшло. Ми вважали, що наша перша революція, Майдан 2004 року зазнав поразки, а у Грузії "Революція троянд" була плідною, з точки зору своїх результатів і реформ. Виявляється, це зовсім не так. Як бачимо, політичну машину Грузії можна розвернути абсолютно в протилежний бік, якщо є таке бажання, і це буде мати підтримку, принаймні, половини виборців, навіть зараз. Також це буде мати підтримку грузинської православної церкви, яка є досить серйозною силою, що стримує грузинське суспільство у його розвитку.

У нас хоча б є українська церква і російська, і ми розуміємо, що УПЦ московського патріархату – це консервативна сила, а в Грузії є своя церква, але вона чітко і цивілізаційно знаходиться в орбіті РПЦ, і фактично допомагає "Грузинській мрії" в її намаганні утримати владу. Чому це так? Тому що колишній президент Саакашвілі і його соратники були не тільки реформаторами, але й талановитими піарниками, які приховували реальний стан справ у суспільстві за декорацією великого реформаторського успіху", – резюмував він.

                               Як грузини обирали вчора парламент

Голосування є найнапруженішими за останні роки, адже воно перетворилося на політичний двобій між прихильниками євроінтеграції та прихильниками зближення з Росією.

Станом на 17:00 явка становила 50,6%.

Вдень 26 жовтня, ще під час процесу голосування, сторони протистояння обмінювалися гучними звинуваченнями.

Зокрема, генеральний секретар партії "Грузинська мрія", мер Тбілісі Каха Каладзе заявив, що за попередніми даними, його партія нібито вже має гарантовану більшість у парламенті Грузії, тобто 76 голосів.

А член парламенту Грузії від опозиційного "Єдиного національного руху" Георгій Вашадзе повідомив, що під час виборів у країні незаконно затримали 5 спостерігачів від проєвропейських сил.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі публічно звернулась до міністра внутрішніх справ Вахтанга Гомелаурі щодо напруження на виборчих дільницях, оскільки не могла зв'язатися з ним телефоном – ані із ним, ані з його заступником.

ЗМІ ж інформували, що біля кількох виборчих дільниць у різних регіонах Грузії сталися сутички між прихильниками різних політсил та напади на пресу.

Ще вдень будівлю уряду, який нині контролює "Грузинська мрія", узяв під посилену варту поліцейський спецназ.

Пізніше Саломе Зурабішвілі заявила про перемогу на парламентських виборах 26 жовтня 2024 року орієнтованої на членство країни у ЄС та НАТО опозиції.

Інше в категорії