«Чорноморець» — «Верес» — 1:1
Чемпіонат України. 10-й тур. 20 жовтня. Одеса. Стадіон «Чорноморець». 250 глядачів.
«Чорноморець»: Рудько, Кисіль (Попов 46), Скиба, Удод, Бутко, Жаржу (Лацабідзе 64), Єрмаков, Петряк (Янаков 78), Габелок (Васильєв 89), Кайо, Хобленко (Пшеничнюк 78).
«Верес»: Когут, Шевченко, Вовченко, Гончаренко, Морозко (Куція 46), Кльоц (Кучеров 88), Сікейра, Дахновський (Шарай 74), Годя (Степанюк 63), Луан, Мрвальєвич (Гайдучик 63).
Голи: Морозко 22 (у свої ворота) — Вовченко 65.
Кожен, хто брав участь у спортивних змаганнях чи то сам, чи то у складі команди, добре знає, що кожна гра із суперником, який грає краще за тебе, допомагає підняти свій рівень. І навпаки — кожна гра зі слабшим за тебе опонентом робить сильнішим не тебе, а його. Тому аби прогресувати, варто по можливості уникати ігор із слабаками і прагнути протистояти фаворитам. Це стосується і футболу — ми дуже часто бачимо, як об’єктивно слабша команда видає свою найкращу гру саме проти лідерів, а не проти тих, хто співставний з нею за рівнем гри. Власне, саме тому в нашому футболі нині так тісно серед посередностей і так мало справжніх лідерів.
У виїзній грі проти «Чорноморця» вболівальники «Вереса» чекали від команди перемоги. І не лише тому, що команда з Одеси є «історично» зручним для рівнян суперником. Нинішній «Чорноморець», на відміну від «Вереса», ледь не половину набраних у перших дев’яти турах очок здобув завдяки відвертому везінню — у низці «програних» або «нічийних» матчів м’яч на останніх хвилинах неймовірно залітав у ворота суперників і гра закінчувалась несподіваним, але приємним для одеситів результатом. Натомість «Верес», який спромігся відібрати очки у «Шахтаря» і ледь не відібрав їх у «Динамо», втратив вже щонайменше п’ять очок, програвши і зігравши внічию з командами, які зобов’язаний був перемагати. На жаль, до цих п’яти очок минулої неділі додалося ще два, і тепер, замість комфортних сімнадцяти балів і місця услід за лідерами, команда з Рівного має лише десять і борсається у великій групі таких самих бідолах, які вимучують кожне очко, аби хоч трохи відповзти від 15 та 16 місця (зони прямого вильоту) або від 13–14 (зони перехідних матчів).
Навряд чи підготовці до гри в Одесі якось особливо сприяло те, що нинішній тренер «Вереса» свого часу грав у складі «Чорноморця». По-перше, це було дуже давно, по-друге, мало хто, де, коли та за кого грав. Так або інакше на поле «Верес» вийшов не в тому складі, який перед цим вдало зіграв проти «Зорі» у Рівному. На флангах захисту замість Сміяна та Протасевича вийшли Шевченко та Морозко, у півзахисті замість Шарая на лівому фланзі зі старту зіграв Дахновський, а місце у воротах зайняв Когут. Попри те, що на лівому фланзі цього разу грали інші футболісти, ця ділянка поля, як і у попередній грі, стала для «Вереса» найбільш проблемною. Якщо два тижні тому цим флангом як хотів «гуляв» Антюх, то цього разу це робив Бутко, який ніби згадав давні часи, коли він грав на цій позиції у складі національної команди України на Євро-2012. Врешті атака одеситів згаданим флангом і призвела до того, що Морозко зрізав м’яча у власні ворота.
Попри невдалий розвиток подій тренер гостей не поспішав із замінами, які, як виглядає, відбулися саме тоді, коли це було заплановано — за 25 хвилин до закінчення гри. Степанюк та Гайдучик, які замінили Годю та Мрвальєвича, підсилили гру і змусили господарів відійти у захист. На жаль, задум тренера спрацював не повністю — вдалося забити лише один м’яч, а для перемоги потрібно було забивати хоча б два.
З одного боку, приємно, що «Верес» в останніх іграх підсилює свою гру наприкінці матчів, а не навпаки. З іншого — очок від цього не додається. Тому впевненості у тому, що команда точно виграє наступні дві гри проти «Ворскли» та «Оболоні», що знаходяться нижче у турнірній таблиці, нема. Натомість чомусь віриться, що у наступних іграх проти більш сильних на сьогодні «Руху», «Олександрії» та ЛНЗ команда тренера Шандрука зіграє у свій найкращий футбол і набере очки. І коли сенсації не станеться і «Верес», спочатку набравши «свої» шість очок, програє останні ігри, і коли навпаки — недобір очок з аутсайдерами буде компенсовано потім, перед другою половиною сезону команда залишиться у «зоні ризику», аби навесні з останніх сил чіплятися чи за рятівне 12-те місце чи за напіврятівне 14-те. Коли ж рівненські футболісти втішать свого власника і своїх уболівальників, набравши у наступних п’яти турах 9–10 очок, це стане несподіваним сюрпризом і стане приводом для оптимістичних надій. Але це буде потім. А поки що нас чекає матч проти «Ворскли» у неділю 27 жовтня у Рівному. Початок о 15.30.
Микола НЕСЕНЮК.
