Тріпотять на вітрі явори,
Шурхотить і опадає листя.
Проти сонця світяться бори,
Наче з бронзи чи із міді литі.
В берегах сповільнилась ріка,
Птича зграя лине сумовита.
І сріблиться слід од літака,
Як сивинка бабиного літа.
Микола Луків "Жовтень", український поет з Вінниччини
