Вчора у суботу, 12 жовтня 2024 року, свій 90-річний ювілей святкував один із інтелектуальних батьків української Незалежності. Мова про лікаря-епідеміолога, доктора медичних наук, а також письменника-шістдесятника, публіциста, сценариста, драматурга, перекладача, політика та дипломата Юрія Щербака. Народжений 1934 року в Києві майбутній письменник у дитячі роки пережив евакуацію до росії, а коли повернувся, закінчив Київський медичний інститут і присвятив себе епідеміології. Роботу "в полі" з профілактики інфекційних захворювань та подолання наслідків моровиць поєднував з науково-дослідницькою діяльністю.
Джерело: "Еспресо".
Писати почав під час хрущовської Відлиги. Це була як художня й документальна проза, зокрема, на близьку автору медичну тему, так і твори в жанрі антиутопії, де можна було вийти за межі дозволеного й передати на папері думки, які не можна казати вголос.
А 1968 року Юрій Щербак видав "Хроніку міста Ярополя", де у фантастичній формі показана історія українського міста на прикладі кількох поколінь мешканців. Літературознавці припускають, що "Ярополем" у романі змальовано Кам'янець-Подільський, що частково підтверджує й сам письменник. Одначе, тоді твір було обрізано й понівечено цензурою. Повна його версія з'явилася 1983-го.
З початком революційних процесів Перебудови письменник і лікар долучається до розслідування Чорнобильської трагедії й за підсумками особистого спілкування з десятками безпосередньо задіяних у тих подіях та вивчення документів публікує документальну повість "Чорнобиль" (1987).
Тоді ж, у 1987-му, Юрій Миколайович Щербак стає секретарем правління Спілки письменників України й разом з іншими провідними проукраїнськими спілчанами активно долучається до державотворчих процесів: обирається до тоді ще союзного парламенту, засновує екологічну асоціацію "Зелений світ", створює й очолює Партію зелених України. Влітку доленосного 1991 року як фаховий медик і водночас публічна, політична фігура стає першим міністром охорони здоров'я незалежної України (1991-1992).
Далі в житті Юрія Щербака настав дипломатичний період – він очолює українські посольства в Ізраїлі, Мексиці, США, Канаді.
А потім знову повернення до письменницької праці, після 20-річної паузи.
У 2010-х роках з-під пера автора виходить політична трилогія-передбачення "Час смертохристів":
"Час смертохристів: Міражі 2077 року" (2011),
"Час Великої Гри. Фантоми 2079 року" (2012),
"Час тирана. Прозріння 2084 року" (2014).
Перший роман з цієї серії було визнано "Книгою року ВВС – 2011".
Йдеться і про передбачення, і про застереження. Серед іншого, Юрій Щербак художньо описує невідворотну війну з агресивною росією, а також детально зупиняється на імовірних варіантах розвитку взаємин з іншими країнами-сусідами та подає такими, що вже сталися, різноманітні небезпеки, які породжені глобалізацією.
У 2016 році в письменника вийшов роман "Зброя судного дня", де в такому ж політично-фентезійному стилі порушено проблему відновлення українцями ядерної зброї.
