Новини

На спомин про Володимира Яворівського, з нагоди 82-річчя, – Леся Степовичка

На спомин про Володимира Яворівського, з нагоди 82-річчя, - Леся Степовичка

   Явору було б учора, 11 жовтня 2024-го, 82. Фейсбук нагадав мій нарис про великого письменника, світлу Людину, українського Алена Делона.   Леся Степовичка, письменниця з Січеслава, сторінка ФБ.              ЩО РОБИТИ ГУМАНІСТОВІ, КОЛИ…

   Півтора року, як спинилося серце Володимира Олександровича Яворівського, відомого письменника, автора понад двох десятків романів, лауреата Державної премії ім. Шевченка, народного депутата України кількох скликань, голови Національної спілки письменників України (2001-2011). Півтора року не дожив він до свого 80 – річчя (1942 – 2021). А здавалося, що житиме довго, щонайменше до ста літ. 

   Три з половиною роки без Явора. Так називали його всі, хто його любив і шанував. Він був пасіонарним публіцистом і трибуном, во дні революційні водив наші письменницькі колони на мітинги до пам'ятника Шевченку, до будинку ЦВК, і нагадував пресі, суспільству і нам самим, що "Письменники – остання залога українського народу". Восени-взимку 2004-2005 рр. Будинок письменника на Банковій став одним із Штабів Помаранчевої революції.

На спомин про Володимира Яворівського, з нагоди 82-річчя, - Леся Степовичка

   Психологи вважають, що всі люди за світовідчуттям діляться на чотири групи. Перша – коли людина сама живе, і дає жити іншим. Це про гуманістів. Друга – коли людина сама живе, а не дає жити іншим. Це про людоже- рів і хижих нелюдів. Третя – коли людина сама не живе, а дає жити іншим. Це про святих і праведників, яких рідко стрінеш на грішній землі. Четверта – коли людина і сама не живе, і іншим не дає. Це про важких, нудних, нещасних і закомплексованих, які трапляються навіть і серед нашого брата, письменника.

   Явір був легкою людиною, з іскрометним почуттям гумору. Якось він спитав у нас на засіданні Президії НСПУ напіввесело- напівзадумливо: "Що робити гуманістові, коли він бачить, як до людожера підкрадається крокодил?" Всі замислилися, а я йдосі не маю відповіді. Безперечно, він належав до першої групи. Він любив людей, охоче підтримував цікаві проєкти і починання, допомагав головам обласних організацій виконувати їхні непрості обов'язки спілкування з місцевими геніями.    

   Якщо не було змоги допомогти областям організаційно чи фінансово, він допомагав морально, емоційно, або принаймні не заважав, тобто, був гуманістом. Його оточували тисячі й тисячі людей, ставили йому запитання, і він відповідав на них на Республіканській радіо-програмі "20 хвилин з Володимиром Яворівським". Його любили й шанували тисячі й тисячі українців. Водночас до нього частенько підкрадалися людожери і крокодили, людці, яким він допомагав піднятися вгору по соціальній драбині, а вони прагнули зіштовхнути його униз, принизити, оббрехати.

   Він заважав нікчемам жити на світі, бути першими, святішими від Папи Римського. Вони заздрили його успішності, таланту, зовнішності, чарівності, комунікабельності, вони цівочками смоктали його кров, і посадили його надірване серце, яке могло ще довго битися і радувати білий світ. Хай вороги його будуть прокляті, бо вони були людожерами і з' їли Людину!

   Дуже бракує на світі Явора, оптиміста і енерджайзера, гарного, розумного, веселого, талановитого, цікавого, який би сьогодні сміявся над орками, вигадував би про них анекдоти, підтримував би змучених і наляканих війною людей, донатив би щедро на ЗСУ, працював би на українську Перемогу. Я не була на його похованні, і для мене він назавжди залишиться живим. Десь він мешкає у своїм будинку під Києвом, зі своєю щасливою родиною, радіє дітям, онукам, пише новий роман…

   Дякую, що Ви, Володимире Олександровичу, були у нашому житті, і прикрасили його своїм світлом і душевним теплом, своїм інтелектом і добротою… Дякую за те, що по Вашому відході за обрій на Вашому письмовому столі лишилися три Ваші нові книги, з дарчими підписами для мене, і Ваша донька Олександра надіслала їх мені поштою. Читаю Ваш історичний роман "Вчора у мене вечеряв Ісус" (про Княгиню Ольгу), дивовижно!

    Дякую! Вічна пам'ять!

Інше в категорії