Покровськ. Фото: Новини Донбасу
У міру того, як російські війська продовжують стрімко просуватися до Покровська, перебуваючи вже за 10 кілометрів від цього найважливішого логістичного вузла на Донбасі, зростає занепокоєння з приводу можливої втрати міста.
Однією з проблем для громадськості є відсутність ясності щодо того, чому Покровськ розглядається як щось відмінне від будь-якого іншого втраченого населеного пункту на Донбасі. Про те, чим важливий Покровськ для України пояснює українська аналітична група Frontelligence Insight в англомовній доповіді для Euromaidan Press. «Новини Донбасу» підготували переклад.
Щоб повністю зрозуміти поточну ситуацію, прогнози та ризики, пов’язані з можливою втратою Покровська, нам необхідно відступити від тактичного рівня та змістити фокус трохи на схід, починаючи з Авдіївки.
До захоплення російськими силами у лютому 2024 року район Авдіївки грав ключову роль для українських військ протягом майже десяти років, служачи фортецею, яка забезпечує безпеку життєво важливих логістичних маршрутів у Донецькій області. Вона також розглядалася як потенційний плацдарм для майбутніх українських зусиль по деокупації Донецька.
Не дивно, що з 2022 року Росія направила значні ресурси на захоплення Авдіївки, що викликало питання навіть серед росіян про те, наскільки виправданими були зазнані тяжкі втрати.
Метою операції було не лише захоплення самої Авдіївки, а й вихід на оперативний простір за нею. Як тільки Авдіївку було захоплено, вона надала російським військам безліч варіантів дій та можливість маневру.
Це є ключовим аспектом, оскільки, якщо розглядати театр воєнних дій виключно з тактичної точки зору — зосередившись на окремих посадках чи окремих населених пунктах, — можна упустити ширші оперативні цілі противника та потенційні наслідки для України, якщо ці цілі будуть досягнуті.
Кістяк логістики України в Донецькій області під загрозою
Покровськ, місто з довоєнним населенням 60 тисяч людей, розташоване на захід від Авдіївки на найважливішому перехресті кількох залізничних ліній. Він став ключовим вузлом доставки та розподілу залізничних вантажів, сприяючи постачанню українських військ по всій лінії фронту, від Вугледару до північної частини Донецька тощо.
Нині лише два пункти на Донбасі виконують цю життєво важливу функцію — Покровськ та Краматорськ. Значення розташування та протяжності лінії постачання стає очевидним, якщо подивитися на карту:
Потенційна втрата Україною Покровська ризикує підірвати її загальну логістику на Донбасі. Карта: Euromaidan Press
Оцінюючи ситуацію, слід пам’ятати, що Росії не потрібно захоплювати Покровськ, щоб отримати контроль над залізницею. Близькість до міста дозволяє російським військам завдавати ударів по поїздам і транспортними засобами з артилерії, мінометів і безпілотників, фактично роблячи залізничний вузол непридатним для використання.
Значення Покровська виходить за межі його залізничного сполучення: місто розташоване на важливому перехресті доріг, граючи ту ж роль, що й залізниця, у транспортуванні та розподілі вантажів по всій лінії фронту.
Покровськ: залізничний та автомобільний логістичний вузол. Карта: Euromaidan Press
Дорога, що сполучає Покровськ із Костянтинівкою, вже давно є ціллю російських наступальних дій. Перекриття цієї дороги ускладнить постачання військ, зайнятих у секторі Бахмут-Горлівка.
Потенційна втрата Покровська є серйозною оперативною загрозою для логістики всього регіону, порушуючи лінії постачання від Вугледара на півдні до Горлівки на півночі. Втрата як автомобільної дороги, так і залізниці погіршить ситуацію для українських сил на Донбасі, що призведе до можливої втрати Курахового, Вугледару та районів на південь та північ від Торецька.
Ще одним суттєвим фактором є політичний аспект: Покровськ розташований трохи більш ніж за 20 кілометрів від адміністративного кордону Дніпропетровської області. Зважаючи на те, що у травні 2024 року російські війська знову увійшли до Харківської області з півночі, немає підстав вважати, що Путін планує зупинитися на адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей.
Якщо Покровськ впаде, російські війська зіткнуться з мінімальними перешкодами під час руху до Дніпра, що може поширити їхній контроль ще на один адміністративний регіон України та розширити список окупованих областей.
Стрімке просування Росії на Донбасі не зупинено вторгненням України в Курську область
З моменту падіння Авдіївки російські війська просунулися більш як на 25 кілометрів на захід. Занепокоєння викликають не територіальні втрати, а темпи просування російських військ через укріплені райони.
Починаючи з липня, темпи просування російських військ у цьому регіоні прискорилися, що дозволило їм обійти численні оборонні лінії, які Україна поспішно збудувала після падіння Авдіївки.
Карта укріплень на Покровському напрямку, складена Black Bird Group
Фінська OSINT-група Black Bird склала карту українських оборонних споруд, видимих через супутникові знімки, що допомагає наочно уявити ситуацію. Як бачимо на карті, російські війська подолали кілька оборонних позицій, а після повного контролю над Новогродівкою залишилася лише одна оборонна лінія до околиці самого Покровська.
Аналіз супутникових знімків захоплених позицій свідчить про артилерійські обстріли та бомбардування, хоча й не такі масштабні, як в інших прифронтових районах.
Як приклад можна навести посадки в районі Новоолександрівки, де українські війська вели запеклі бої з російськими військами. Хоча ці конкретні посадки були втрачені, російські війська не змогли просунутися за них і зрештою були зупинені.
Це оборонні лінії, збудовані між Гродівкою та Іванівкою, які були втрачені трохи більше тижня тому. Хоча тут є деякі ознаки бою, бої тут не такі інтенсивні, як у районах, де українські війська чинять жорсткий опір.
Це, швидше за все, свідчить про те, що українські війська на Покровському напрямку були змушені неодноразово відступати, не маючи достатніх сил та засобів для організованої оборони.
У той час як було багато дискусій та побоювань щодо відсутності укріплень за Авдіївкою, які цілком обґрунтовані, головною проблемою залишається брак живої сили та досвідчених підрозділів для забезпечення організованої оборони та захисту цих позицій. Незалежно від того, наскільки добре збудовані та численні оборонні споруди, якщо вони укомплектовані лише на 10-20% від необхідного потенціалу, не дивно, що російським силам вдається так швидко їх подолати.
Як правило, у таких ситуаціях і Україна, і Росія перекидають додаткові сили для стабілізації проблемної ділянки фронту. Для цього часто доводиться відводити один або кілька батальйонів із спокійніших секторів і перенаправляти їх на важливіші ділянки. Однак після того, як Україна була змушена перекинути свої ресурси до Харківської області, а потім до Сум для Курської операції, кількість доступних підрозділів для таких стабілізаційних зусиль значно скоротилася.
В результаті Україна не змогла стабілізувати цю ділянку фронту, як і на інших ділянках, таких як Торецьк та Нью-Йорк, де українські війська також зіткнулися зі значними труднощами та були змушені відступити.
Втрата Покровська неминуча?
Чи означає це, що Покровськ точно втрачено? Ні, не означає, але ймовірність такого результату продовжує зростати з огляду на співвідношення сил на землі та концентрацію російської вогневої міці в районі Покровська. Незважаючи на спроби України відволікти російські сили від Покровська за допомогою Курського наступу, російське керівництво, як і раніше, не бажає перекидати значні сили з цього фронту, навіть ціною репутаційних та політичних витрат.
Українським силам дуже важливо не допустити швидкого і легкого захоплення Покровська, оскільки це може дати Україні необхідний час для організації оборони за межами Покровська — можливість, втрачена в аналогічній ситуації в Авдіївці. Якщо Росія вичерпає свої сили для захоплення Покровська, вона може не вистачити ресурсів або морального духу для подальшого просування.
Крім того, Україна продемонструвала здатність до раптових та ефективних контратак проти перенапружених противників — підхід, який довів свою ефективність з огляду на велику мобільність українських військ та децентралізованіший підхід порівняно з російськими силами.
Українське командування має кілька варіантів стабілізації лінії фронту, включаючи розгортання новосформованих бригад, перекидання сил з Курського та Харківського напрямів або стягування батальйонів з більш стабільних фронтів. Чи піде українське командування на ці кроки, поки що невідомо, але виключати такий сценарій не можна.
На сьогоднішній день ситуація навколо Покровська залишається важкою та небезпечною, що може призвести до серйозної оперативної катастрофи, якщо місто буде втрачено.
