За словами кандидата географічних наук Дениса Пішняка, керівника відділу фізики атмосфери та геокосмосу Національного антарктичного наукового центру, українські вчені ведуть спостереження за кліматом саме з Антактиди. Дані зі станції «Академік Вернадський» використовує Укргідрометцентр для своїх прогнозів. Деяка частина базових, стандартизованих моніторингових даних передається у відкриті бази даних, тож Гідрометцентр будь-якої країни може використати їх для розрахунку власних прогнозів погоди і будь-хто – для власних досліджень.
Вчений прогнозує, що у зв'язку з кліматичним потеплінням люди почнуть переміщатися у ті регіони, де загалом сприятливіші умови для життя. Тобто, боротьба може вестися за ті ділянки суходолу, де вже є придатна для пиття вода та краща екологічна ситуація. А це, в свою чергу, призведе до своєрідної кліматичної міграції.
Денис Пішняк вважає, що підвищення температури повітря і збільшення маси води призводить до збільшення випаровування, а отже, води в атмосфері стає все більше. Це провокує потужні зливи, переміщення атмосферних фронтів, виникнення ураганів тощо. Навіть прісна вода, що проливається на землю, – це не чиста питна вона, а забруднена від ерозії ґрунтів, а також різними хімічними сполуками.
На думку вченого, зміни клімату є загрожуючими для розвитку сільського господарства в Україні. Бо збільшення температури повітря означає ризик посилення посухи, а це тягне за собою проблеми з чистою питною водою, та й загалом проблеми з водою в широкому розумінні. Щоб її вирішити, в Україні вже зараз починають інтенсивно використовувати підземні води для зрошення. Роблять свердловини з усіма супутніми наслідками – пересиханням річок, озер та криниць. Втім, це навряд чи врятує від очікуваних загроз.
Науковець трохи заспокоює, що апокаліпсису очікувати не варто. Земляни не загинуть, хоч частина планети дійсно матиме складнощі з виживанням. Це може датися взнаки посиленням демографічних проблем, і можливим переміщенням народів з одних регіонів до інших.
"В історії людства вже були глобальні потепління. Але те, що ми бачимо упродовж останніх ста років, кардинально відрізняється від попередніх періодів за єдиним показником – швидкістю змін.
Тодішні потепління були викликані природними чинниками, а нинішнє спричинила діяльність людини. Про це можна говорити з цілковитою впевненістю, бо природні зміни завжди відбуваються повільно, а неприродні – нетипово швидко.
За 30-50 років, коли температура підвищиться ще на пару градусів, ми впритул наблизимося до тих умов, які були в епоху динозаврів", – пояснив Денис Пішняк .
За матеріалами Главкома
