Кремль допустив європейців до переговорів щодо України за умови підтвердження їхніх намірів

Росія готова розглянути участь європейських країн у майбутніх переговорах про завершення війни в Україні, але за умови, що вони продемонструють справжнє бажання сприяти мирному процесу. Про це 13 листопада заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

За його словами, остаточне рішення про розширення формату наступного раунду переговорів ще не прийнято, попри твердження американських представників про те, що Володимир Путін уже погодився на залучення європейців. «Як тільки ми зрозуміємо їхній справжній намір і готовність зробити свій внесок у мирний процес, тоді можна буде прийняти рішення про проведення діалогу щодо врегулювання в Україні в розширеному форматі», — сказав Пєсков.

Москва не виключає попередніх контактів із європейськими представниками стосовно можливої участі в переговорах, однак конкретних домовленостей наразі немає. Водночас Кремль відмовився коментувати кандидатуру голови європейської дипломатії Каї Каллас на представництво Європейського Союзу.

Позиція європейців

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував, щоб Європу на можливих переговорах представляли п’ять держав: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. Він наголосив, що остаточне рішення щодо представництва ЄС ще не ухвалено і буде обговорюватися у закритому режимі.

Мерц відзначив певні позитивні сигнали з боку Москви щодо залучення Європи до обговорення мирного врегулювання, зауваживши, що російська сторона дедалі більше визнає необхідність участі самої Європи в розв’язанні питань європейської безпеки.

Кая Каллас, яка займає посаду високого представника ЄС з закордонних справ, вважає, що може представляти Європу на переговорах із Росією. Вона нагадала про передбачені європейськими договорами повноваження глави Європейської ради та високого представника ЄС на цих переговорах. Каллас підкреслила, що Москва не повинна впливати на вибір європейських представників.

Вона також зазначила, що європейська архітектура безпеки закріплена в низці міжнародних документів, включаючи Гельсінський заключний акт, Паризьку хартію та Будапештський меморандум, на які Росія також дала згоду.