У листопаді роботодавці зобов’язані індексувати зарплати працівників через зростання цін. Це передбачено Кодексом законів про працю, законом «Про оплату праці» та постановою Уряду №1078 від 2003 року. Механізм спрямований на часткову компенсацію подорожчання товарів і послуг.
Індексація розраховується так: спеціалісти відстежують індекс споживчих цін щомісяця. Право на доплату виникає через місяць після офіційної публікації індексу Держслужбою статистики. Перерахунок виконується лише якщо індекс перевищив 103%, тобто ціни зросли у середньому на 3% і більше. Фактично зарплати індексують через два місяці після зростання цін.
У вересні інфляція склала 102,1%. Помножена на літній ріст 101,2%, вона дала індекс 103,3%. Цей показник опубліковано у жовтні, тому у листопаді доплати зростуть на 3,3%.
Хто отримає гроші у листопаді
Однак суми незначні. За законом індексація розраховується не від всієї зарплати, а від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3328 грн. Три з половиною відсотка від цієї суми дорівнюють 109,82 грн брутто, або 84,56 грн на руки після вирахування податків.
Для технічних працівників бюджетної сфери — прибиральниць, двірників, кур’єрів — індексація має більше значення. Індексація нараховується понад розмір мінимальної зарплати. Якщо до поточної доплати додати попередню індексацію від лютого по червень (139,78 грн), то сукупна надбавка до мінімальної зарплати становить 252,93 грн.
Приклад для 1-го тарифного розряду у листопаді: мінімальна зарплата 8647 грн плюс індексація 252,93 грн дорівнюють 8899,93 грн.
Чому індексація така мала
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський пояснив, що закон про індексацію приймала Верховна Рада УРСР у 1991 році і давно застарів. Індексують прожитковий мінімум, а не мінімальну зарплату, через історичні причини: у 2000 році ПМ був більшим. Нині ПМ у 2,6 рази менший за мінімальну зарплату, але закон не змінено.
Економічно для держбюджету індексація ПМ коштує менше, ніж індексація мінімальної зарплати, що є важливим чинником.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Як роботодавці «затискають» індексацію
У приватному секторі фірми часто використовують легальний прийом під назвою «рокіровка». Якщо роботодавець у місяці виникнення індексації або раніше піднімає посадовий оклад на суму, яка перекриває індексацію, обов’язок виплачувати «інфляційні» гроші зникає. Місяць підвищення окладу стає новим базовим для розрахунків.
Приклад: у червні мала бути доплата 139,78 грн. Керівник видає наказ — підняти оклад на 140 грн, але одночасно зменшити щомісячну премію на 140 грн. Практично зарплата не змінюється, однак червень стає новим базовим місяцем, попередня індексація анульюється.
За думкою Забловського, збільшення офіційного окладу навіть за рахунок премії має невеликий плюс: оклад захищений законом від зменшення без згоди працівника, він впливає на розмір відпускних, лікарняних та довідок для банків.
За ігнорування закону про індексацію передбачена відповідальність. Перевірка Держслужби з питань праці може виявити порушення, внаслідок чого підприємство штрафується на дві мінімальні зарплати за кожного «непроіндексованого» працівника (17294 грн), а керівник особисто платить від 510 до 1700 грн. При умисному невиплаченні індексації понад місяць можлива кримінальна відповідальність — штраф від 5100 до 17000 грн або ув’язнення до двох років.
Однак у приватному бізнесі ці норми майже не працюють, адже скарга у Держпраці може обійтися дорого для працівника: роботодавець може створити умови для звільнення за власним бажанням, хоча формально це заборонено.
Індексація помітна головно для малооплачуваних категорій — пенсіонерів, людей з інвалідністю та студентів, які підробляють. Високооплачувані працівники мають інші мотиваційні системи через бонуси й премії за результати.
