Російські ракетні атаки паралізували ключові металургійні підприємства України, створивши гіршу кризу в галузі з часів Другої світової війни. Удари по промислових об’єктах, енергетиці та портовій інфраструктурі запустили ланцюгову реакцію економічних втрат.
Найбільший удар отримала «Каметсталь» у Кам’янському — комбінат, який у 2025 році забезпечував понад чверть національного виробництва сталі. П’ять балістичних ракет 5 вересня зупинили його роботу. Підприємство виробляло сталь і чавун для внутрішнього ринку та постачало напівфабрикати європейським заводам.
Хвиля наслідків охопила суміжні галузі
Зупинка комбінату вже вплинула на будівництво, машинобудування, гірничодобування, енергетику та логістику. Генеральний директор «Каметсталі» Олександр Третьяков попередив, що підприємства, які залежать від металургійного виробництва, можуть масово скорочувати персонал або припиняти діяльність.
«Укрзалізниця» значною мірою залежить від перевезень металу, руди та промислових вантажів — отже, також постраждала від удару по комбінату. За словами Третьякова, металургійна галузь раніше генерувала близько 6% ВВП України.
Портова блокада посилила дефіцит валюти
Російські атаки на чорноморські порти різко обмежили експортні можливості. За даними Lloyd’s List Intelligence, у серпні кількість заходів суден до українських портів скоротилася на 90% у річному вимірі. Частину вантажів переорієнтовують на Дунай і сухопутні маршрути, але вони значно дорожчі та мають обмежену пропускну здатність.
У «Метінвесті» також попереджають, що торговельні обмеження ЄС у поєднанні з атаками ускладнюють майбутнє відновлення виробництва.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Скорочення виробництва металу означає менше експорту, податків і вантажів для залізниці. Проблеми з портами одночасно блокують продаж промислової та сільськогосподарської продукції. Все це зменшує валютні надходження та доходи держбюджету.
На цьому тлі НБУ прогнозує погіршення динаміки ВВП. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що Україна зіткнулася з найгострішим дефіцитом коштів від початку повномасштабного вторгнення. Через падіння податкових надходжень державі складніше фінансувати заплановані видатки навіть із міжнародною підтримкою.
Близько 40% ВВП країна спрямовує на оборону, тому пріоритетними залишаються військові витрати, зарплати бюджетникам, пенсії та соціальна допомога. На цій основі удари по металургії, портах та логістиці формують не окремі виробничі втрати, а ланцюговий ефект для економіки загалом.
У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначено, що російські обстріли інфраструктури та блокада морських портів у другому півріччі 2026 року знизять темпи зростання реального ВВП на 1,9 пункти. Втрати зовнішньоторговельного балансу можуть сягнути 6,6 млрд доларів.
