Росія так і не подолала залежність від західних лікарських засобів попри п’ять років війни

Росія не змогла скоротити залежність від іноземних фармацевтичних компаній, попри заявлений курс на імпортозаміщення. За перші вісім місяців 2026 року країна витратила на ліки майже 700 млрд рублів (близько 8,6 млрд доларів), з них понад половину — 56% — припало на імпортні препарати.

Порівняння з 2022 роком показує відсутність прогресу. Чотири роки тому частка іноземних ліків у витратах становила 57%. Залежність російського ринку від西ної фармацевтики залишилася практично без змін.

Західні компанії домінують на ринку

Серед найбільших постачальників лікарських засобів до Росії переважають західні корпорації. До десятки найбільших гравців ринку увійшли американські AbbVie та Johnson & Johnson. Лише три компанії в першій десятці — російські.

Це пояснюється тим, що фармацевтична продукція не потрапила під західні санкції з гуманітарних міркувань. Тому постачання ліків залишається одним із небагатьох напрямів, де економічні зв’язки Росії із Заходом не припинилися. За даними Євростату, експорт фармацевтичної продукції з Євросоюзу до РФ за січень-липень 2026 року зріс майже на третину до 6,7 млрд євро, хоча загальний експорт зі змін скоротився вдвічі порівняно з 2022-м.

Проблеми з вироблення складних препаратів

Найбільша перешкода імпортозаміщення — дорогі спеціалізовані ліки для лікування онкологічних, аутоімунних та рідкісних захворювань. Російські виробники поки не можуть їх повноцінно відтворити.

Російські компанії зуміли розробити лише аналоги деяких популярних іноземних препаратів. Вони створили альтернативи препарату для лікування діабету данської Novo Nordisk та копіюють німецький препарат від Bayer для профілактики тромбів. Такий підхід відрізняється від справжнього розвитку фармацевтичної галузі.

За перші вісім місяців 2026 року обсяги фармацевтичного виробництва в Росії виросли на 71% порівняно з 2021-м. Проте це зростання не означає створення власної повноцінної галузі — здебільшого російські підприємства копіюють існуючі препарати, а не розробляють нові.

Влада встановила цільовий показник: 80% життєво необхідних ліків мають вироблятися всередині Росії. Наразі цю мету не досягнуто, й перспективи залишаються невизначеними.