Мінекономіки перенесла розгляд антидемпінгових заходів щодо турецьких труб ще на два тижні

Міністерство економіки знову відкладає остаточне рішення щодо антидемпінгових заходів на імпорт сталевих зварних труб із Туреччини — розгляд перенесений на два тижні. Це вже черговий перенос розгляду справи, яка розглядається понад рік з моменту подання заяви українськими виробниками.

Про затримку повідомив президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков. На його думку, вимова про необхідність додаткового часу вже втратила сенс. “Відверто кажучи, важко зрозуміти таке зволікання”, — зазначив він.

Турецька продукція витісняє українські товари демпінговими цінами

Близько восьми українських трубних підприємств продовжують нести збитки через конкуренцію з турецьким імпортом. За два роки обсяг постачань із Туреччини виріс утричі порівняно з 2021 роком.

За словами Каленкова, турецькі виробники пропонують продукцію за цінами, які можуть бути нижчими за собівартість виробництва в Україні. Такий демпінг витісняє вітчизняних виробників з ринку.

Додатковий ризик — що вільні виробничі потужності турецьких підприємств у кілька разів перевищують обсяги українського споживання. Натомість на головних експортних ринках — у США, ЄС і Великій Британії — турецька продукція вже облягає торговельними обмеженнями, що спрямовує виробників шукати альтернативні ринки збуту.

Російська сировина в укупуванні

Каленков звернув увагу на те, що деякі турецькі виробники використовують російську металургійну сировину. “Страшно уявити, що в трубній продукції, яка використовується для спорудження антидронових коридорів та інших об’єктів захисту в Україні, через відсутність торговельних заходів може використовуватися російська сталь”, — заявив президент “Укрметалургпрому”.

Загальний обсяг турецького імпорту з російської сировини вже співставний із річним виробництвом одного середнього українського трубного підприємства.

Консервування потужностей і втрата робочих місць

Кожний місяць затримки посилює тиск на вітчизняні виробництво. Підприємства втрачають замовлення, скорочують обсяги виробництва та мають менше ресурсів для відновлення.

Каленков критикує роботу Міністерства економіки та його очільника Олександра Кравченка, вважаючи, що відомство фактично самоусунулося від ухвалення необхідних рішень. На його оцінку, подальше зволікання може призвести до консервування потужностей не лише окремих металургійних заводів, але й десятків інших українських виробників — це означатиме втрату десятків тисяч робочих місць, скорочення податкових надходжень та валютних поступлень.