UKRPULSE
Світ

Україна розробляє план виключення Росії з ООН через техніку визнання правонаступництва

Будівля ООН та зал засідань Генеральної Асамблеї

Група українських дипломатів розробила план позбавити Російську Федерацію членства в Організації Об’єднаних Націй. Ініціативу возглавляє Володимир Єльченко, колишній постійний представник України при ООН, разом з колегами з Фонду імені Пилипа Орлика, про що повідомляє видання Foreign Policy.

Суть пропозиції ґрунтується на правовій позиції: Російська Федерація — це нова держава, а не просто перейменована СРСР. На думку українців, Росія никогда не проходила офіційну процедуру вступу до ООН, передбачену статтею 4 Статуту організації. Замість цього Росія обмежилася лише неофіційним листом, не підписуючи сам Статут ООН. «Це найбільша афера століття: Російська Федерація ніколи не підписувала Статут ООН», — заявив Єльченко.

На відмову від цього послужило те, що інші держави, утворені після розпаду великих країн, проходили повноцінну процедуру прийняття до ООН. Росія отримала привілей безпосередньої правонаступництва.

Etапи реалізації плану

Українські дипломати планують насамперед внести питання про статус Росії до офіційного порядку денного Генеральної Асамблеї ООН, можливо, вже наступного року. Передбачається передача справи на розгляд Комітету з перевірки повноважень, до якого входять дев’ять членів ООН.

Хоча Комітет включає постійних членів — Росію, Китай і США, що практично унеможливлює прийняття ними рішення, ухвалення пропозиції в Генеральній Асамблеї потребуватиме лише простої більшості голосів. Рада Безпеки не має повноважень впливати на процедурні рішення Генеральної Асамблеї.

Українська сторона розраховує, що публічне обговорення викличе роздратування у Кремля та розпочне ширшу дискусію щодо відповідності Росії критеріям статті 4 Статуту ООН, якби вона подавала заявку на вступ сьогодні.

Читайте нас у Telegram

Підписатися
Будівля ООН та зал засідань Генеральної Асамблеї

Історичні прецеденти та перешкоди

У історії ООН існує прецедент заморозити повноваження членської держави: в 1974 році це сталося з ПАР часів апартеїду, внаслідок чого делегати країни були усунені від участі в роботі організації. Проте, усім цим, сам процес досі викликає суперечки.

Основна перешкода — загальновизнаний міжнародний статус Російської Федерації як державниці-правонаступниці СРСР. На початку 1990-х років дипломати домовилися зберегти міжнародні зв’язки Росії, забезпечивши безперервність роботи посольств і дипломатичних представництв. Тодішній уряд України визнав цей статус, розраховуючи, що Росія перейме суверенний борг Радянського Союзу, дозволивши новим незалежним державам почати «з чистого аркуша».

Дипломати й офіційні особи, симпатизуючі Україні, висловили занепокоєння: подібна ініціатива може коштувати Києву політичного капіталу у відносинах із союзниками. Особливо турбує ситуація у Європі, де зростає втома від війни, а майбутні вибори у Франції та Німеччині створюють ризик приходу до влади проросійських сил.

Представники Фонду імені Пилипа Орлика визнають малу ймовірність успіху, проте вбачають вигоду в самому факті ініціювання дискусії. На їхню думку, винесення питання на розгляд Генеральної Асамблеї змушуватиме країни-члени займати принципову позицію щодо своєї готовності протистояти Росії навіть у процедурних аспектах.

Інше в рубриці

Популярне