Національний банк 13 жовтня встановив офіційний курс долара на рівні 44,95 гривні — на 7 копійок вище за попередній банківський день, коли долар коштував 44,88 гривні. Євро рухався у протилежному напрямку: курс опустився до 50,24 гривні проти 50,31 гривні днем раніше. На перший погляд — рутинна корекція в межах кількох копійок. Але за цими цифрами стоїть конкретна модель валютного ринку, яка працює в режимі постійного ручного керування.
Як насправді формується курс в умовах керованої гнучкості
Україна вже кілька років живе в режимі керованої гнучкості курсу — це не вільне плавання, де ціна валюти визначається виключно попитом і пропозицією, і не фіксований курс, як до повномасштабної війни. НБУ дозволяє гривні коливатися, але тримає руку на пульсі міжбанківського ринку, закриваючи дисбаланси власними інтервенціями з валютних резервів.
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий зазначає: міжбанківський і готівковий сегменти ринку, найімовірніше, продовжать залишатися близькими за курсами. Це прямий наслідок такої моделі — регулятор не дає офіційному курсу та готівковому ринку розходитися надто сильно, бо розрив між ними історично був одним із перших сигналів недовіри до гривні.
Що насправді розхитує попит на валюту
За словами експерта, атаки, перебої з електроенергією та погіршення інформаційного фону здатні спричиняти тимчасові хвилі підвищеного попиту на готівкову валюту. Логіка тут проста: у моменти невизначеності частина населення традиційно конвертує заощадження в долар або євро як інструмент захисту капіталу, незалежно від того, виправдана ця тривога економічно чи ні.
Накладається й суто побутовий фактор — зростання цін на пальне, продукти й окремі послуги, а також додаткові витрати бізнесу. Ці процеси напряму не повʼязані з курсом долара, але формують загальне відчуття складного економічного періоду, яке підсилює й валютну нервозність восени.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
- Короткострокові сплески попиту на готівку через безпекову ситуацію
- Зростання повсякденних витрат населення і бізнесу
- Посилення інфляційних очікувань на тлі подорожчання товарів і послуг
Чому модель поки тримається і в чому її слабке місце
Лєсовий прямо каже: підстав говорити про руйнування нинішньої моделі валютного ринку немає — у Національного банку достатньо ресурсів для проведення валютних інтервенцій. Це ключовий момент для розуміння того, як узагалі тримається курс долара в умовах війни: не ринкова рівновага сама по собі, а здатність регулятора закривати дисбаланси резервами.
Саме тут і криється вразливість системи. За словами експерта, проблема не в самому рівні курсу — 44,95 чи 45 гривень за долар самі по собі не є загрозою. Проблема в дедалі більшій залежності моделі від постійної підтримки регулятора. Чим довше ринок тримається на інтервенціях, а не на самостійному балансі попиту й пропозиції валюти, тим чутливішою стає вся конструкція до будь-якого скорочення ресурсів або зміни пріоритетів у використанні резервів.
Для банківського сектору це означає необхідність працювати в умовах підвищеної невизначеності щодо горизонту планування: курс долара залишається керованим, але ціна цього керування — постійне витрачання валютних резервів, обсяг яких не безмежний. Поки Національний банк демонструє готовність і спроможність підтримувати цю рівновагу, різких стрибків курсу очікувати не варто. Але сама структура ринку залишається вбудовано залежною від зовнішньої підтримки, а не від внутрішньої самодостатності.
