Які тілесні сигнали можуть свідчити про депресивний стан за словами психологині

Коли мова заходить про депресивний стан, частіше говорять про сум чи апатію. Але магістерка психології Ганна Бака в ефірі «Київ24» звернула увагу на інший бік проблеми — тілесні маркери, які нерідко з’являються раніше за усвідомлене відчуття пригніченості. Безсоння, ранні пробудження, зміни апетиту й тривала втома — це не випадкові симптоми, а наслідок того, як організм реагує на хронічний стрес.

Роль кортизолу у виснаженні організму

Психологиня пояснює це через дію кортизолу — гормону, який виробляється у відповідь на стрес. У короткостроковій перспективі він потрібен: мобілізує ресурси тіла в момент небезпеки, підвищує концентрацію, готує до швидкої реакції. Проблема виникає тоді, коли рівень кортизолу залишається підвищеним постійно, без періодів спаду. За словами фахівчині, людина не повинна перебувати у стані стресу безперервно — саме тривалість і відсутність відновлення перетворюють корисну реакцію на виснажливий процес, який зачіпає сон, апетит та загальний рівень енергії.

Які сигнали варто помічати

Серед ознак, які можуть вказувати на депресивний стан, психологиня називає декілька груп проявів — як фізіологічних, так і емоційних:

• порушення сну — безсоння або занадто раннє пробудження без можливості заснути знову;
• зміни апетиту в будь-який бік — його втрата або, навпаки, посилення;
• тривала втома, яка не минає після відпочинку;
• відчуття внутрішньої порожнечі;
• втрата інтересу й задоволення від занять, які раніше приносили радість.

Жоден із цих пунктів окремо не є діагнозом. Втома після важкого тижня чи тимчасове зниження апетиту через стресову подію — нормальна реакція організму. Тривожним сигналом ці прояви стають тоді, коли тривають довго і починають заважати повсякденному функціонуванню — роботі, стосункам, базовому самопочуттю.

Чому сон, їжа і вода впливають на емоційний стан

Ганна Бака звертає увагу на біологічну основу гарного самопочуття — гормони радості, до яких належать ендорфін, серотонін та окситоцин. Їхнє вироблення тісно пов’язане з базовими фізіологічними процесами: якістю сну, регулярним харчуванням і достатнім споживанням води. Психологиня називає ці три елементи стовпами здоров’я — як фізичного, так і ментального. Якщо хоча б один із них випадає з регулярного режиму, організм реагує збоєм, який може проявлятися і через настрій, і через тілесні відчуття.

Це пояснення узгоджується із загальним розумінням того, як тісно пов’язані фізіологічний і психічний стан людини: виснажений, недоспаний, зневоднений організм гірше регулює емоції навіть за відсутності клінічної депресії. Саме тому в періоди емоційного навантаження фахівчиня наголошує на важливості не нехтувати цими базовими потребами.

Стрес війни і зниження чутливості до небезпеки

В іншому коментарі психологиня пов’язувала хронічну втому й емоційне виснаження через тривалий стрес війни з тим, що українці дедалі частіше ігнорують повітряні тривоги. Постійна напруженість, за її словами, може призводити до апатії та навіть депресивного стану, через що реакція на сигнали небезпеки слабшає. Водночас вона наголошує, що під час тривоги варто діяти за алгоритмом безпеки незалежно від емоційного стану — прямувати до укриття або застосовувати правило двох стін.

Наскільки надійні ці твердження

Варто розуміти різницю між експертною думкою, висловленою в ефірі, і результатами контрольованих досліджень. Механізм дії кортизолу та зв’язок нейромедіаторів із настроєм — це усталені, добре описані в науці факти. Але перелік ознак, озвучений психологинею, — це орієнтовні маркери для уваги до себе, а не діагностичний інструмент. Встановити, чи йдеться саме про депресивний стан, а не про тимчасову реакцію на навантаження, може лише фахівець після очної оцінки. Якщо описані прояви тривають тижнями і заважають звичному життю, це привід звернутися по професійну допомогу, а не займатися самодіагностикою за переліком симптомів.