Публікація Bloomberg про документ під назвою «Теорія перемоги» — це рідкісний випадок, коли Альянс дозволяє зазирнути у власну військову логіку на випадок прямого зіткнення з Росією. Несекретну частину документа журналісти отримали напередодні його офіційної презентації, яку 12 жовтня у Польщі проведе верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. Момент обрано не випадково: напруженість між Альянсом і Москвою зараз така, що мовчати про плани оборони стало політично незручно.
Сама назва документа — «Теорія перемоги» — відображає зміну тональності НАТО. Роками офіційна риторика Альянсу будувалася виключно навколо стримування: показати Росії, що напад обійдеться занадто дорого, і тим самим відбити бажання атакувати. Новий документ йде далі: він відповідає на запитання, що робити, якщо стримування все-таки не спрацює.
Чому НАТО вирішило показати карти зараз
Публічність цього кроку має подвійну мету. По-перше, заспокоїти власне населення країн-членів, яке дедалі частіше чує про ймовірність російського нападу. По-друге, пояснити платникам податків, навіщо потрібне стрімке нарощування оборонних бюджетів. Коли уряди просять виборців змиритися зі зростанням витрат на армію, їм потрібна зрозуміла картина — на що саме йдуть гроші і яка стратегія за цим стоїть.
Речник Гринкевича полковник Мартін О’Доннелл сформулював суть підходу гранично просто: підтримувати перевагу НАТО, створювати умови для стримування агресії і, якщо до цього дійде, перемогти у разі нападу. При цьому він наполегливо підкреслив оборонний характер Альянсу — формулювання, яке покликане уникнути звинувачень у ескалації чи підготовці до наступальних дій проти Росії.
Гібридна війна замість танкових колон
Показово, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте одночасно з розробкою «Теорії перемоги» наголосив: ознак підготовки Росії до класичного військового нападу на Альянс немає. Натомість Європі варто готуватися до тривалих гібридних атак — діям, які формально не перетинають поріг відкритого конфлікту, але постійно тестують стійкість союзників. Це означає, що новий документ НАТО мусить одночасно тримати в полі зору два зовсім різні сценарії: повільну гібридну ерозію та раптове повномасштабне вторгнення.
Саме тому в стратегії окремо прописана колективна протидія гібридним загрозам поряд із класичною готовністю до відбиття агресії. Це нетипове поєднання для військової доктрини, яка традиційно орієнтувалася на симетричні загрози.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Дрони, штучний інтелект і уроки війни в Україні
Найбільш змістовна частина документа стосується того, як НАТО планує інтегрувати традиційні види озброєнь з можливостями, що з’явилися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Мова йде про дешеві дрони, системи з мінімальним екіпажем і засоби націлювання під керуванням штучного інтелекту — технології, які саме на українському фронті довели свою ефективність проти значно дорожчої важкої техніки.
Логіка, яку описує документ, вибудувана у два етапи. Спочатку — блокування вторгнення комбінацією сухопутних військ і новітніх засобів у межах Ініціативи стримування на східному фланзі НАТО. Потім, після здобуття свободи маневру, — удар по системах командування та контролю противника з метою швидкого й переважного розгрому російських військ. Цей другий етап і є серцевиною «теорії перемоги»: не просто витримати удар, а максимально швидко позбавити ворога здатності керувати власними силами.
Східний фланг у центрі уваги
Контекст, у якому з’являється документ, тривожний. За наявними повідомленнями, потенційна атака Росії може статися вже за кілька місяців, причому в коло ризику потрапляють саме країни НАТО, що межують з Росією. На практиці це вже видно: Естонія перекидає елітні підрозділи ближче до російського кордону і закуповує далекобійне озброєння, готуючись до можливої оборони. Такі кроки на національному рівні фактично синхронізуються із загальноальянсовою концепцією, яку представляє Гринкевич.
Документ НАТО варто читати не як сигнал про неминучу війну, а як спробу зафіксувати правила гри наперед: якщо стримування провалиться, Альянс хоче діяти швидко, технологічно і без двозначності щодо того, хто контролює ситуацію на полі бою.
