Як Україна закриває дефіцит бюджету за рахунок позик ЄС і що це дає фронту

Заява Володимира Зеленського про повне закриття дефіциту державного бюджету до кінця року — не просто бюджетна новина. Це сигнал про те, як влаштована фінансова модель виживання країни під час війни: коли власних надходжень не вистачає на покриття видатків, держава закриває розрив за рахунок зовнішніх запозичень і ручного перегляду внутрішніх витрат. Саме так, за словами президента, і сталося цього разу.

Звідки береться дефіцит і як його закривають

Дефіцит бюджету — це різниця між тим, скільки держава витрачає, і тим, скільки збирає податків та інших надходжень. У воєнний час видатки на оборону, соціальні виплати та підтримку економіки зростають, а податкова база через руйнування виробництва й відтік населення звужується. Покрити цей розрив внутрішніми ресурсами неможливо, тому основним джерелом стає зовнішнє фінансування.

Зеленський прямо вказав на два механізми, якими закрили дефіцит бюджету цього року: співпрацю з партнерами, передусім Євросоюзом, та перегляд внутрішнього бюджету. Останнє означає перерозподіл видатків усередині країни — скорочення менш пріоритетних статей на користь критичних, без збільшення загального обсягу запозичень. Це рутинна, але трудомістка робота, яка тривала, за словами президента, кілька місяців і вимагала узгодження позицій уряду, парламенту та зовнішніх кредиторів.

Чому гроші наперед ідуть на дрони

Найцікавіший елемент заяви — рішення використати частину позики, призначеної на наступний рік, заздалегідь. Логіка проста: якщо кошти однаково будуть залучені під бюджет 2027 року, то перенести їх ближче до січня вигідніше, ніж чекати формального початку нового бюджетного періоду. Це дозволяє уникнути паузи у фінансуванні оборонних закупівель на стику років — моменту, коли старий бюджетний цикл закривається, а новий ще не запрацював повною мірою.

За рахунок цього авансування планується замовити безпілотники на січень та лютий 2027 року. Для армії це означає відсутність розриву в постачанні техніки, яка стала одним із ключових елементів ведення бойових дій. Для бюджетної системи — приклад того, як гнучке управління термінами запозичень дозволяє синхронізувати фінансові потоки з реальними потребами фронту, а не з календарем бюджетного планування.

Роль Брюсселя і що це означає для підтримки

Згадка про повернення команди з Брюсселя зі звітом підкреслює, що фінансування дефіциту бюджету України напряму залежить від постійних переговорів з європейськими інституціями. Це не одноразова транзакція, а процес, який вимагає регулярного підтвердження виконання зобов’язань з українського боку.

Саме тут виникає головний ризик. У Міністерстві фінансів уже попереджали, що вирішення поточної ситуації з дефіцитом не означає відсутності проблем у майбутньому. Бюджетна дірка цього року закрита, але механізм, який це забезпечив, залежить від збереження довіри партнерів, а довіра тримається на виконанні конкретних умов.

Законодавчі дедлайни як умова збереження допомоги

Ключова вразливість усієї конструкції — залежність від ухвалення парламентом низки законопроєктів у визначені терміни. Якщо народні депутати не встигнуть провести необхідні рішення, Україна ризикує втратити допомогу на мільярдні суми. Це означає, що фінансова стабільність бюджету фактично прив’язана не лише до макроекономічних показників, а й до швидкості законодавчого процесу.

Для сектору державних фінансів це свідчить про формування нової норми: зовнішнє фінансування стає умовним і прив’язаним до реформ, а не автоматичним. Кожен транш вимагає політичного та законодавчого супроводу, і затримка в ухваленні одного закону здатна поставити під загрозу фінансування, яке вже закладене в оборонні плани на наступний рік.

• Дефіцит поточного бюджету закривається коштами партнерів та внутрішнім перерозподілом видатків.
• Частина позики на 2027 рік переноситься на початок січня для безперервного фінансування закупівлі дронів.
• Збереження доступу до фінансування залежить від ухвалення парламентом ключових законопроєктів у встановлені дедлайни.