Відео з Хмельницької області, на якому група людей у військовій та цивільній формі відчиняє вікно приватного будинку й проникає всередину, стало черговим епізодом у довгому ряду інцидентів, що супроводжують мобілізаційну кампанію. Омбудсман Дмитро Лубінець звернувся до Офісу генерального прокурора з вимогою встановити всіх причетних і дати правову оцінку їхнім діям. Формально це рядова процедура реагування на звернення громадян. По суті — показник того, наскільки крихким залишається баланс між потребами комплектування армії та дотриманням конституційних прав громадян.
Правова межа, яку не можна переступати
Стаття 30 Конституції гарантує недоторканність житла: проникнення туди без згоди мешканців чи рішення суду законне лише у вичерпних випадках, і мобілізаційні заходи до таких винятків не належать. Незалежно від того, ким виявляться люди на відео — працівниками територіальних центрів комплектування, військовослужбовцями чи сторонніми особами, — сам факт входу через вікно без дозволу власника виходить за межі будь-яких повноважень, якими наділені органи, що займаються оповіщенням та доставкою до пунктів збору. Це базова юридична конструкція, і саме тому Лубінець формулює питання так категорично: встановлення особистості учасників — перший і обов’язковий крок, без якого неможлива подальша кваліфікація дій.
Чому такі відео множаться
Омбудсман прямо вказує: подібних кадрів з різних регіонів стає більше. Це симптом системного тиску на мобілізаційний ресурс, коли пошук людей, які ухиляються від повістки чи не оновили дані, часом виливається в дії на межі закону або за його межами. Лубінець пов’язує це зі «спадком колишнього керівництва Міноборони» — тобто з практиками, що склалися раніше і які нове керівництво, за його словами, має викорінювати, а не успадковувати мовчки. Показово, що відповідальність за контроль над справедливістю цих процесів він адресує і новому Головнокомандувачу — тобто проблема виходить за межі суто цивільного управління й торкається військового командування безпосередньо.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Ескалація з обох боків
Контекст посилюють інші свіжі випадки: напад з ножем на військового ТЦК в Одеській області, який до того повернувся з фронту, та затримання СБУ підозрюваних у теракті біля ТЦК на Львівщині. Разом з відео із Хмельниччини ці епізоди складають картину зустрічної ескалації — з одного боку, претензії до методів роботи мобілізаційних структур, з іншого — агресія стосовно самих військовослужбовців і представників ТЦК. Це двостороння динаміка, і жоден з цих випадків не існує ізольовано: кожен інцидент підживлює недовіру і провокує наступний.
Що означає реакція інституцій
Звернення омбудсмана до прокуратури — не просто формальний жест, а спроба зафіксувати прецедент процесуального реагування на кожен подібний випадок, щоб відео не залишалося вірусним контентом без наслідків. Лубінець прямо наголошує: кожне звернення має бути перевірене, кожне порушення — отримати правову оцінку. Для системи комплектування це означає ризик репутаційних втрат, якщо подібні випадки множитимуться без належного розслідування: довіра до законності мобілізаційних дій — ресурс, який складно відновити, і втрата його позначається не лише на суспільних настроях, а й на готовності громадян добровільно виконувати приписи закону.
- Перевірка має встановити статус людей на відео — працівники ТЦК, військовослужбовці чи треті особи.
- Юридична оцінка стосуватиметься можливого порушення статті 30 Конституції про недоторканність житла.
- Відповідальність за недопущення подібних практик Лубінець покладає як на цивільне керівництво, так і на військове командування.
