Коли президент каже про «космічний дефіцит», а речниця Єврокомісії за кілька днів заявляє, що жодної діри в бюджеті немає — це не суперечність у фактах, а конфлікт двох різних мов, якими говорять про гроші. Політики описують потребу. Бюрократи Брюсселя описують бухгалтерський баланс. І те, і те одночасно правда.
Чому дефіцит і його відсутність — не взаємовиключні твердження
Дефіцит державного бюджету — це розрив між запланованими видатками і наявними надходженнями на конкретний момент часу. Коли уряд формував бюджет на 2026 рік, він закладав видатки виходячи з потреб — насамперед оборонних, і розраховував частину фінансування закрити за рахунок європейської підтримки, зокрема коштів програми Ukraine Facility. Проблема виникає тоді, коли графік фактичних виплат не збігається з графіком запланованих витрат.
Єврокомісія в особі речниці Паули Пінью пояснює ситуацію інакше: кошти, які вже перебувають у процесі надходження цього року, за їхніми розрахунками покривають потреби України повністю. Тобто з погляду Брюсселя дефіциту немає, бо наявного ресурсу достатньо. З погляду Києва дефіцит був — бо частина видатків планувалася під гроші наступного, 2027 року, які одномоментно перекинути на поточний рік технічно неможливо.
Як саме закривають розрив у бюджеті
За даними джерела РБК-Україна у владі, діру закривають не одним інструментом, а комбінацією трьох рішень одночасно:
- внутрішній перерозподіл бюджетних коштів між статтями видатків;
- скорочення частини видатків на закупівлю зброї;
- перенесення частини європейських виплат, формально призначених на 2027 рік, на початок наступного року — фактично зсув графіка, а не додаткове фінансування цього року.
Останній пункт — найцікавіший механізм. Європейці не можуть просто «перекинути» гроші з майбутнього бюджетного періоду в поточний — це суперечить їхнім власним бюджетним процедурам і узгодженим умовам програми. Натомість вони домовляються з виробниками зброї про те, щоб виробництво почалося вже зараз, а розрахунки за нього пройшли на самому початку наступного року. По суті, йдеться про кредитування попиту: озброєння постачається раніше, ніж формально оплачується.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Що це означає для оборонних закупівель
Скорочення видатків на зброю як інструмент закриття бюджетної діри — рішення з прямими наслідками для секторів, пов’язаних із постачанням озброєння. Якщо частина коштів, запланованих на закупівлі, перерозподіляється на інші пріоритети, це означає або зменшення обсягів замовлень, або зсув термінів оплати, що для виробників рівнозначно затримці оборотного капіталу. Домовленість про випереджальне виробництво з відкладеною оплатою частково компенсує цей ефект, але перекладає ризик ліквідності на постачальників, а не на державний бюджет.
Паралельно уряд уже призупинив фінансування видатків, які не мають першочергового значення — нове будівництво, капітальні ремонти, благоустрій. Це класична реакція бюджетної системи в умовах обмеженого фінансування: негайно ріжуться статті з найнижчим пріоритетом і найдовшим горизонтом віддачі, тоді як оборонні та соціальні зобов’язання намагаються зберегти в першу чергу.
Роль Ради та політичний ризик графіка
Джерело прямо вказує на ключову умову: частина коштів залежить від того, коли Верховна Рада проголосує за відповідні рішення. Це означає, що навіть технічно узгоджена схема закриття дефіциту бюджету України залишається вразливою до парламентського графіка і політичного процесу всередині країни — фактор, який не контролюється ні Єврокомісією, ні урядом одноосібно.
Ситуація добре показує, наскільки крихким є баланс між плановими видатками держави, що воює, і реальними темпами надходження зовнішнього фінансування. Формально діри в бюджеті може й не бути — якщо рахувати по факту надходжень. Але сама необхідність терміново перекидати кошти між статтями, уповільнювати оборонні закупівлі та заморожувати капітальні видатки свідчить, що запас міцності бюджетної системи залишається мінімальним.
