Відмова Єврокомісії достроково перерахувати Україні частину кредиту на 90 млрд євро — це не технічна затримка, а демонстрація того, як саме влаштований механізм європейського фінансування Києва. Гроші прив’язані не до календаря, а до виконання конкретних умов. І щойно Верховна Рада ухвалила закон із поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами, Брюссель дав зрозуміти: правила не переглядаються навіть під тиском нових ракетних ударів по інфраструктурі.
Як побудований кредит на 90 мільярдів євро
Угода, погоджена наприкінці минулого року, передбачає виділення до 45 млрд євро щороку у 2026-2027 роках. Але ця сума — не фіксований транш, а стеля, доступ до якої відкривається поетапно, за умови виконання реформ. Цього року Україна отримала лише 15,7 млрд євро замість можливих 45 — саме через затримки з законодавчими змінами, яких вимагає ЄС. Це демонструє ключовий принцип подібного фінансування: донор не видає кошти авансом під обіцянки, а перевіряє виконання вже ухвалених зобов’язань після кожного кроку.
Коли Україна оцінила додаткові оборонні потреби на 27 млрд євро і спробувала перенести частину коштів із 2027 року наперед, Єврокомісія відмовила саме з цієї логіки: не можна тягнути майбутній транш у теперішнє, якщо не закрито умови для поточного. Натомість Брюссель запропонував альтернативу — виконати реформи і отримати близько 34 млрд євро вже цього року, без потреби запозичувати з наступного періоду.
Де саме застрягли реформи
Йдеться про два закони, прямо пов’язані з умовами кредиту:
- скасування пільги з ПДВ для дрібних міжнародних посилок;
- нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи — так званий «податок на OLX», що стосується й таких сервісів, як Uklon, Glovo, Bolt, Booking та Airbnb.
Обидва закони Рада формально ухвалила. Але до другого депутати додали поправку, яка обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців уже через рік після звільнення з посади. Саме посилення контролю за політично значущими особами ЄС вимагав як частину антикорупційних зобов’язань. Якщо ця поправка набуде чинності, формально ухвалений закон фактично перестане відповідати умовам, під які обіцяно фінансування.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос у листі до голови Верховної Ради прямо попередили: ослаблення механізмів контролю за ПЕП неприпустиме, а доступ до додаткової допомоги у 2026 році залишається відкритим лише за умови виконання реформ. Це класичний приклад того, як технічна деталь законопроєкту — одна поправка — може заблокувати мільярдні транші.
Що це означає для українського бюджету
Бюджетний розрив у 27 млрд євро, про який заявляв Київ, нікуди не зникає. Відмова ЄС переносити кошти з 2027 року означає, що Україні доведеться або шукати фінансування з інших джерел на коротший термін, або пришвидшувати ухвалення реформ без шкідливих поправок. Міністр фінансів Сергій Марченко вже наголошував, що зволікання з законом про посилки загрожує невиконанням міжнародних зобов’язань — а це означає ризик затримки наступних траншів незалежно від воєнної ситуації.
Для сектору публічних фінансів ця історія підтверджує загальну тенденцію: європейські донори переходять від пакетної підтримки до поетапного фінансування з жорсткою прив’язкою до інституційних реформ. Для України це означає, що швидкість ухвалення законів і якість їх формулювань стають не менш критичними, ніж самі суми допомоги. Будь-яка політично вмотивована поправка, що послаблює антикорупційні механізми, автоматично конвертується у фінансовий ризик — пряму затримку надходжень у держбюджет у момент, коли оборонні потреби зростають.
