Атака російського дрона на автомобіль енергетиків компанії «ДТЕК Одеські електромережі» 25 вересня — це не випадковий побічний ефект масованого обстрілу. За словами очільника Одеської ОВА Олега Кіпера, безпілотник змінив курс, щоб уразити саме цивільний транспорт, який від’їжджав від підстанції після оголошення тривоги. Один працівник загинув на місці, ще один дістав поранення. Цей епізод варто розглядати не як окремий інцидент, а як частину усталеної моделі поведінки, яка все частіше фіксується під час обстрілів енергетичної інфраструктури України.
Логіка простежується чітко: коли лунає сигнал тривоги, персонал підстанцій та енергооб’єктів за протоколом безпеки залишає територію, щоб не опинитися під прямим ударом. Саме на цей момент евакуації, судячи з опису події, і був розрахований маневр дрона. Оператор безпілотника мав час і можливість скоригувати траєкторію польоту вже після того, як стало зрозуміло, куди рухається автівка. Це вказує на керований, а не автоматичний характер атаки — рішення про зміну цілі ухвалювалося в реальному часі людиною, яка спостерігала за ситуацією.
Чому ціллю стає саме персонал, а не тільки обладнання
Знищення підстанції чи трансформатора завдає шкоди мережі, але піддається відновленню за наявності техніки, запчастин і фахівців. Загибель або поранення досвідченого енергетика — втрата, яку неможливо компенсувати миттєво. Кваліфікований персонал, який знає конкретну ділянку мережі, її вразливі точки та схеми ремонту, — ресурс, що напрацьовується роками. Удар по людях, які обслуговують інфраструктуру, паралізує здатність швидко реагувати на майбутні пошкодження навіть сильніше, ніж пошкодження самого обладнання.
Крім того, така тактика створює психологічний тиск на весь персонал енергокомпаній: страх виїжджати на об’єкти під час тривоги ускладнює оперативне реагування на аварії та ремонтні роботи навіть тоді, коли безпосередньої загрози немає. Це підважує саму можливість підтримувати мережу в робочому стані під час масованих обстрілів, які стають регулярними напередодні опалювального сезону.
Місце одного удару в загальній картині дня
Атака на Одещині відбулася не ізольовано. Того ж дня зафіксовано пошкодження інфраструктурного об’єкта та складів підприємства в області, де постраждали ще троє людей, а пожежі оперативно ліквідували рятувальники. Паралельно Київ пережив ранковий удар, унаслідок якого дрон влучив у багатоповерхівку на Печерську — загинув чотирнадцятирічний хлопець, а в Солом’янському районі безпілотник уразив офісну будівлю, пошкодивши фасад і спричинивши загоряння автомобілів. У Хмельницькому того ж ранку працювала протиповітряна оборона по російських безпілотниках.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Така одночасність ударів по різних областях — від Одещини до Хмельниччини — свідчить про скоординовану хвилю атак, а не про поодинокі випадкові влучання. Коли в межах одного дня фіксуються удари як по цивільній забудові, так і по об’єктах енергетики та транспорту енергокомпаній, це вказує на широкий фронт застосування дронів проти інфраструктури, від якої залежить життєзабезпечення населення взимку.
Наслідки для системи захисту критичної інфраструктури
Для енергетичних компаній подібні випадки ставлять практичне питання: як організувати евакуацію персоналу під час тривоги так, щоб мінімізувати ризик повторного удару по транспорту, що виїжджає з небезпечної зони. Якщо ворог здатен коригувати ціль дрона вже після старту, стандартні маршрути евакуації та типові часові вікна виїзду стають передбачуваними і, відповідно, вразливими.
Атака на енергетиків Одещини змушує переглядати не лише інженерний захист об’єктів — бетонні укриття, розосередження обладнання, — а й процедурну складову: як саме персонал залишає територію під час тривоги, якими маршрутами і чи можна зробити цей процес менш прогнозованим. Без такого перегляду ризик повторення подібних випадків залишається високим, адже атака на людей, які обслуговують мережу, б’є по системі енергопостачання не менш відчутно, ніж пряме ураження обладнання.
