Проєкт держбюджету на 2027 рік цікавий не стільки цифрами дефіциту, скільки механікою, якою уряд закладає майбутні податкові рішення. Кабмін не підвищує ПДВ і не оподатковує посилки безпосередньо бюджетним законом — натомість у документі просто прописані очікувані надходження від цих змін, ніби рішення вже ухвалене. Це юридично коректний, але показовий прийом: він дозволяє профінансувати оборонні видатки на папері ще до того, як Верховна Рада проголосує за відповідні зміни до Податкового кодексу.
Чому ПДВ підвищують не бюджетом, а окремим законом
Стандартна ставка ПДВ у 20% лишається чинною і в проєкті бюджету-2027 не змінюється автоматично. Але документ містить умовну норму: якщо парламент окремо підніме ставку до 21%, бюджет додатково отримає 58,7 млрд грн. Ці кошти планують спрямувати не в загальний фонд, а у спеціальний — на підтримку підприємств і паливного сектору. Це принципова деталь: спецфонд має цільове призначення, і гроші від подорожчання ПДВ формально не розчиняться серед інших видатків, а підуть на конкретний напрям.
Такий підхід — закладати доходи від ще не ухваленого закону — уряд використовує і щодо посилок, і щодо цифрових платформ. Це означає, що фінансова конструкція бюджету частково залежить від голосування, яке відбудеться пізніше і результат якого не гарантований. Попередня спроба скасувати пільгу на міжнародні посилки вартістю до 150 євро вже провалювалась у Раді, але в розрахунках доходів на 2027 рік відповідні 11,8 млрд грн ПДВ все одно присутні.
Механізм оподаткування посилок і цифрових платформ
Ідея з посилками пов’язана не з окремим податком, а з реформою дистанційної торгівлі: товари, що ввозяться через міжнародні поштові та експрес-відправлення, планують оподатковувати ПДВ за загальними правилами, а не звільняти від нього в межах пільгового порогу. Технічно це наближення до практики, яку вже застосовує Євросоюз, де подібні звільнення для дрібних посилок скасовують саме через масове зловживання пільгою для комерційного імпорту під виглядом приватних відправлень.
З цифровими платформами механізм інший і складніший — йдеться про автоматичний обмін інформацією про доходи, які отримують водії, орендодавці чи виконавці через сервіси на кшталт Uber, Bolt чи Booking. Це не новий податок, а спосіб зробити наявний ПДФО фактично стягуваним із доходів, які раніше складно було відстежити. Платформи передаватимуть дані податковим органам, і на основі цього нараховуватиметься податок. Технічно система запрацює не одразу: перший обмін інформацією заплановано на 2028 рік і стосуватиметься він доходів за 2027 рік. Тобто бюджет-2027 враховує ці 14 млрд грн ПДФО авансом, хоча реальні надходження прийдуть із затримкою в рік. Половину цієї суми уряд планує спрямувати на потреби ЗСУ.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Військовий збір як стабільний канал фінансування армії
На відміну від ПДВ і посилок, ставка військового збору 5% у проєкті не є умовною — вона зафіксована і поширюється також на фізичних осіб-підприємців та юросіб на спрощеній системі. Це найбільш передбачуваний з усіх фіскальних інструментів бюджету: 100% надходжень від нього йдуть у спецфонд на грошове забезпечення ЗСУ без проміжних умов чи залежності від майбутнього голосування.
Борговий контекст і залежність від зовнішнього фінансування
Дефіцит у 1,666 трлн грн при видатках 7,272 трлн грн означає, що більш ніж п’яту частину витрат держава покриватиме не з власних доходів. Прогнозоване співвідношення держборгу до ВВП на рівні 110,4% — рекордний для України показник, і він прямо залежить від того, наскільки стабільно надходитиме зовнішнє фінансування. Мінфін оцінює потребу у зовнішній підтримці на 2027 рік у 52,6 млрд доларів — сума, порівнянна з обсягом усього прогнозованого ВВП, поділеним на шість. Це робить бюджет вразливим не лише до внутрішніх податкових рішень парламенту, а й до ритмічності програм на кшталт Ukraine Facility.
Одночасно уряд намагається підтримати бізнес: розширення програми пільгового кредитування на великі підприємства, гранти для переробної промисловості, компенсації за сільгосптехніку. Логіка проста — забираючи через ПДВ і нові податкові механізми, держава частково повертає ресурс у вигляді дешевого фінансування виробництва, розуміючи, що без роботи бізнесу податкова база сама скорочуватиметься.
Проєкт бюджету-2027 наразі лишається документом для обговорення в парламенті, і саме там вирішиться, чи стануть умовні норми про підвищення ПДВ, оподаткування посилок і платформ реальними законами, чи залишаться нереалізованим сценарієм у розрахунках Мінфіну.
