Проєкт державного бюджету на 2027 рік, який Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради, фіксує суму, що ще рік тому здавалася б неймовірною: майже 4 трильйони 885 мільярдів гривень лише на оборону. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив логіку цього рішення просто — вартість війни зростає, і фінансова конструкція, яка утримувала фронт у 2025-му, вже не покриває потреб 2027 року.
Це не бюрократичне перебільшення. Оборонний бюджет складається з кількох шарів: грошове забезпечення особового складу, закупівля озброєння та боєприпасів, виробництво власної техніки, ремонт і логістика. Кожен із цих напрямів дорожчає одночасно — через інфляцію витрат на виробництво, ускладнення логістичних ланцюгів і зростання інтенсивності бойових дій, яка вимагає більшого обсягу витратних матеріалів. Тому цифра в бюджеті — це не довільне число, а результат розрахунку поточних темпів витрачання ресурсів, помножених на прогнозований масштаб війни.
Як влаштована система фінансування Сил оборони
Український бюджет фінансує оборону з двох принципово різних джерел. Перше — власні доходи держави: податки, збори, внутрішні запозичення. Друге — матеріально-технічна та фінансова допомога партнерів, яка йде окремим потоком і не завжди повністю відображається у номінальних видатках бюджету, оскільки частина допомоги надходить у формі техніки, боєприпасів чи обладнання, а не готівки.
За словами Корецького, уряд розраховує отримати від партнерів допомоги на суму не менше 1 трильйона гривень у 2027 році — це більше, ніж обсяг допомоги цього року. Сам факт, що прем’єр окремо наголошує на цьому порівнянні, показує логіку планування: держава закладає в бюджет не фіксовану суму зовнішньої підтримки, а її очікуване зростання, виходячи з динаміки попередніх років і поточних домовленостей із союзниками.
Водночас Корецький прямо визнає розрив: навіть із урахуванням цього мільйона допомоги реальні потреби Сил оборони на 2027 рік значно вищі за закладені параметри. Уряд працює над фіналізацією точних розрахунків, що означає — фінальна цифра оборонних видатків або обсяг необхідної зовнішньої підтримки може ще змінитися в бік збільшення.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Чому дефіцит бюджету стає структурним ризиком
Доходи бюджету на 2027 рік заплановані на рівні 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Якщо порівняти цю суму з оборонними видатками у 4,885 трильйона, стає очевидним, наскільки вузьким є простір для фінансування всього іншого — соціальних виплат, підвищення зарплат учителям і лікарям, інфраструктури, медицини. Практично весь бюджетний маневр держави визначається тим, скільки саме коштів вдасться залучити від зовнішніх партнерів і на яких умовах.
Тут проявляється ключова вразливість системи: фінансування соціальної сфери опосередковано залежить від зовнішньої підтримки оборони. Міністр фінансів Сергій Марченко вже попереджав, що соціальні виплати можуть затримати, якщо Верховна Рада не ухвалить закони, необхідні для отримання фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Це означає, що бюджетна стабільність держави прив’язана не лише до бойової ситуації на фронті, а й до швидкості законодавчого процесу в парламенті.
Що це означає для сектору безпеки й оборони
Пріоритет фінансування сектору безпеки та оборони, закладений у проєкт бюджету, підтверджує тенденцію останніх років: частка ресурсів держави, спрямована на військові потреби, продовжує зростати попри вичерпання внутрішніх фіскальних резервів. Для оборонно-промислового комплексу це сигнал до нарощування виробничих потужностей — держава планує довгостроковий, а не тимчасовий рівень видатків.
Для міжнародних партнерів зростання запиту на допомогу з боку України — індикатор того, що воєнні витрати не стабілізувалися, а продовжують збільшуватися разом з інтенсивністю бойових дій. Це формує додатковий тиск на переговорні позиції України щодо обсягів і термінів нових пакетів підтримки, адже кожен наступний рік вимагає не збереження, а нарощування допомоги відносно попереднього періоду.
