Деменція рідко починається різким провалом у пам’яті. Набагато частіше вона підкрадається поступово: людина плутається у звичних справах, довше підбирає слова, стає не такою, як була. Ці зміни настільки повільні, що ні сама людина, ні оточення довго не пов’язують їх із хворобою — все списують на втому чи вік.
Розуміння того, як саме розвивається деменція і чому її прояви такі різноманітні, допомагає не пропустити момент, коли варто звернутися до лікаря — і водночас не панікувати через кожну забуту дрібницю.
Чому деменція не має єдиного обличчя
Деменція — це не окрема хвороба, а збірний термін для стану, за якого порушення пам’яті, мислення та інших когнітивних функцій починають заважати повсякденному життю. Найвідоміша причина такого стану — хвороба Альцгеймера, але далеко не єдина. Судинні порушення, деменція з тільцями Леві, лобно-скронева деменція — кожен із цих станів по-різному вражає мозок, а тому й перші симптоми можуть виглядати геть по-різному.
Саме тому в одних людей на перший план виходить пам’ять, в інших — мовлення, здатність орієнтуватися чи навіть поведінка. Це пояснює, чому ранні ознаки деменції так легко переплутати зі втомою, стресом чи звичайним віковим уповільненням.
П’ять сигналів, які варто помітити вчасно
Дослідники й клініцисти виділяють кілька типів змін, які частіше за інших супроводжують початок деменції. Жодна з них окремо не є діагнозом, але їх повторюваність і наростання з часом мають насторожувати.
- Труднощі із запам’ятовуванням нової інформації — людина добре пам’ятає минуле, але забуває недавню розмову, повторно ставить те саме запитання або переказує вже сказане.
- Проблеми зі звичними, роками відпрацьованими діями — знайомий рецепт, оплата рахунків чи користування побутовою технікою раптом вимагають більше часу, з’являються нетипові помилки.
- Зміни мовлення — людина частіше зупиняється в пошуках слова, повторюється, замість назви предмета описує його призначення, важче стежить за довгою розмовою.
- Погіршення орієнтації в часі та просторі — плутанина з датами, розгубленість на добре знайомому маршруті.
- Зміни поведінки — замкнутість, апатія, дратівливість, тривожність, втрата інтересу до звичних занять, нетипові рішення, зокрема фінансові.
За деяких форм лобно-скроневої деменції саме поведінкові зміни з’являються першими, ще до помітних проблем із пам’яттю — це одна з причин, чому діагностика не може спиратися лише на тест на запам’ятовування слів.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Коли схожі симптоми не мають стосунку до деменції
Один загублений ключ чи забуте ім’я нічого не доводять. Значення має відхилення від звичної для конкретної людини поведінки — і те, наскільки регулярно та наскільки виражено ці зміни повторюються.
Погіршення пам’яті й концентрації може мати цілком інші причини: депресію, порушення роботи щитоподібної залози, дефіцит вітаміну B12, апное сну, вживання алкоголю або побічну дію деяких лікарських препаратів. Частина цих станів піддається корекції, і після усунення причини когнітивні функції можуть відновитися.
Окремо варто розрізняти повільний розвиток деменції та раптову сплутаність свідомості, яка розвивається протягом годин чи днів. Це ознака делірію — гострого стану, який потребує невідкладного медичного обстеження, а не поступового спостереження.
Чому потрібне комплексне обстеження
Універсального тесту, який одразу підтвердив би чи виключив деменцію, не існує. Лікар оцінює скарги та історію хвороби, проводить когнітивні тести, призначає лабораторні дослідження, а за потреби — комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію мозку. Такий комплексний підхід потрібен саме тому, що за подібними симптомами можуть ховатися абсолютно різні механізми — від дефіциту вітаміну до нейродегенеративного процесу.
Звернутися до лікаря варто, якщо зміни пам’яті, мовлення, орієнтації, поведінки чи здатності виконувати звичні справи стають регулярними або поступово посилюються. Обстеження важливе не лише для підтвердження діагнозу деменції: частина станів зі схожими проявами піддається лікуванню. А якщо причиною справді виявиться деменція, точний діагноз дає змогу раніше спланувати подальший супровід і догляд.




