Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок у справі, яка тягнулася чотири роки: чинний народний депутат Олександр Юрченко отримав 9 років ув’язнення з конфіскацією всього майна та трирічною забороною обіймати посади в органах влади. Формально це рядова справа про хабарництво. По суті — черговий тест на дієздатність усієї конструкції антикорупційних органів, яку в Україні вибудовували останні роки саме для того, щоб справи проти депутатів доходили до вироку, а не розчинялися в процесуальних маневрах.
Що саме інкримінували депутату
За версією слідства, Юрченко у завуальованій формі — через помічника — вимагав гроші за проходження законодавчих змін на користь іноземної компанії. Схема типова для парламентської корупції: гроші йдуть не напряму депутату, а через посередника, і не одноосібно, а нібито на весь комітет. У цьому випадку йшлося про 10 тисяч доларів особисто для нардепа і 200 тисяч — для інших членів профільного комітету, які мали проголосувати за потрібну редакцію закону.
Ця конструкція пояснює, чому такі справи складно розслідувати і ще складніше довести в суді: гроші не передаються напряму, формулювання завуальовані, а роль конкретного депутата в колективному рішенні комітету юридично розмита. Вирок ВАКС у цьому сенсі — підтвердження того, що завуальована форма вимагання не рятує від кримінальної відповідальності, якщо детективи фіксують ланцюжок через посередника.
Чотири роки в суді — це системна проблема чи виняток
Справу почали розглядати ще у 2021 році. У 2024-му через заміну судді процес фактично довелося запускати заново — з допитами, дослідженням доказів, усім цим часом. Влітку того ж року виник ризик ще одного повторного розгляду, і лише те, що колегія встигла завершити слухання, дозволило уникнути третього циклу з нуля.
Це не приватна історія однієї справи. Заміна суддів у ВАКС — процедурний механізм, який формально захищає право на розгляд справи незмінним складом суду, але на практиці здатен обнуляти роки роботи слідства й обвинувачення. Для системи це означає постійний ризик: чим довше триває процес, тим вища ймовірність кадрових змін у колегії, і тим більше шансів, що резонансна справа проти чинного нардепа розтягнеться на роки без гарантованого фіналу.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Третій вирок чинному нардепу — що це змінює
Юрченко став третім чинним депутатом, якого ВАКС засудив до реального терміну. До нього суд визнав винним Анатолія Гунька — 4 роки за отримання 85 тисяч доларів за махінації з державними землями, також із повною конфіскацією майна. Раніше ВАКС також визнав необґрунтованими активи нардепки Людмили Марченко і вилучив на користь держави майно на понад 8,2 мільйона гривень — п’ять квартир, права ще на одну квартиру та автомобіль.
Три справи різного типу — хабар за законотворчу діяльність, махінації із землею, необґрунтовані активи — показують, що антикорупційна юстиція працює не по одному шаблону, а охоплює кілька типових моделей збагачення чинних депутатів. Для парламенту як інституції це формує прецедентну базу: депутатський мандат більше не є автоматичним щитом від доведення справи до вироку, хоча й не гарантує, що цей вирок встоїть.
Вирок ще не остаточний
Рішення ВАКС у справі Юрченка не набрало законної сили — його можна оскаржити в Апеляційній палаті того ж суду. Це означає, що фінальна крапка ще не поставлена, а сам вирок нардепу може бути переглянутий. Історія з попередньою заміною судді показує, що навіть на завершальних стадіях процесу в подібних справах не варто вважати результат остаточним до вичерпання всіх процесуальних інстанцій.
