Національний банк 11 вересня знизив офіційний курс обох основних валют: долар подешевшав на 9 копійок до 44,55 грн, євро — одразу на 23 копійки до 51,76 грн. На перший погляд це рядова денна корекція, але за такими цифрами варто бачити механізм, який щодня визначає вартість гривні для держави, бізнесу та банків. Того ж дня НБУ нагадав і про інший, довгостроковий проєкт — можливу появу е-гривні, цифрової форми національної валюти.
Чому офіційний курс щодня змінюється
Офіційний курс, який публікує НБУ, — це не той курс, за яким людина міняє готівку в банку чи обміннику. Це розрахунковий індикатор, який регулятор визначає на основі ситуації на міжбанківському валютному ринку. Він використовується для митних платежів, податкових розрахунків, бухгалтерської звітності підприємств, статистики зовнішньої торгівлі та державного бюджету. Готівковий ринок формує свої курси окремо, з власною надбавкою чи знижкою, і саме тому цифри в обмінниках майже завжди відрізняються від офіційних.
Коливання на кілька копійок, як 9 копійок по долару чи 23 копійки по євро, відображають щоденний баланс попиту й пропозиції валюти в банківській системі. На цей баланс впливають потоки експортної виручки, потреби імпортерів у валюті для розрахунків, рух капіталу та операції самого НБУ на ринку. Коли пропозиція валюти тимчасово перевищує попит, офіційний курс іноземних грошових одиниць знижується — саме це і сталося напередодні 11 вересня. Така динаміка є звичною складовою гнучкого курсоутворення і сама по собі не свідчить про суттєву зміну макроекономічної ситуації, якщо рух вимірюється копійками, а не гривнями.
Що таке е-гривня і чим вона відрізняється від звичних безготівкових грошей
Паралельно з щоденною курсовою політикою Національний банк розвиває інший напрям — можливе запровадження е-гривні. За визначенням, закріпленим у законі «Про платіжні послуги», е-гривня — це цифрові гроші самого Національного банку, електронна форма грошової одиниці України. Це принципова відмінність від грошей на звичайному банківському рахунку, які юридично є зобов’язанням комерційного банку перед клієнтом. Е-гривня, якщо рішення про її запровадження буде ухвалене, стане прямим зобов’язанням центрального банку та законним платіжним засобом нарівні з готівковою і безготівковою гривнею, які вже існують.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
За задумом НБУ, цифрова гривня не замінить наявні форми грошей, а доповнить їх, існуючи виключно в безготівковому вигляді. Регулятор наголошує, що вона має виконувати всі функції грошей — засобу обміну, міри вартості та накопичення — і бути однаково зручною для різних учасників фінансової системи.
- громадян як кінцевих користувачів платіжних послуг;
- бізнесу для розрахунків;
- державних органів для бюджетних і фіскальних операцій;
- банків;
- небанківських надавачів платіжних послуг.
Що це може означати для платіжного сектору
Сама згадка про доступність е-гривні не лише для банків, а й для небанківських надавачів платіжних послуг показує, куди рухається логіка регулятора. Це потенційно змінює структуру платіжного ринку: якщо цифрові гроші центрального банку стають доступними напряму через різних постачальників послуг, конкуренція за клієнта переміщується з питання «в якому банку рахунок» у питання «через який сервіс зручніше проводити розрахунки». Для банківської системи це означає необхідність адаптувати власні продукти до співіснування з інструментом, який емітує безпосередньо НБУ, а не комерційна установа.
Поки що йдеться про концептуальну стадію: закон дає визначення е-гривні, а НБУ пояснює принципи, якими керуватиметься у разі ухвалення рішення про її впровадження. Але сам факт, що регулятор паралельно з рутинним встановленням курсу долара та євро формує нормативну базу під цифрову валюту, вказує на довгостроковий напрям розвитку грошово-кредитної інфраструктури країни.
