Цифра 2687 пошкоджених або знищених медичних об’єктів за роки повномасштабної війни — це не побічний ефект бойових дій, а результат стійкої практики ударів по цивільній інфраструктурі. Міністерство охорони здоров’я фіксує масштаб, який виходить далеко за межі точкових влучань поблизу ліній фронту: йдеться про системне ураження лікарень, поліклінік та іншої медичної інфраструктури по всій країні.
Оперативна логіка таких ударів зрозуміла військовим аналітикам давно. Знищення лікарні не дає прямого тактичного результату на полі бою, але воно впливає на здатність держави підтримувати функціонування суспільства в умовах війни. Медичний заклад — це не лише будівля, а вузол системи: персонал, обладнання, логістика медикаментів, можливість надавати допомогу пораненим військовим і цивільним одночасно. Виведення його з ладу створює навантаження на сусідні заклади та ускладнює маршрутизацію допомоги в цілому регіоні.
Чому медична інфраструктура стала ціллю
Атаки на лікарні вписуються в ширшу модель, яку демонструє РФ протягом усієї війни: удари по об’єктах, що забезпечують функціонування тилу, а не лише по військових цілях. У цьому ж ряду — навчальні заклади, які також регулярно потрапляють під обстріли, та логістична інфраструктура, зокрема склади великих компаній.
Ця модель має характерну ознаку — вона не вимагає високоточного озброєння чи розвідувальних даних про військові об’єкти. Цивільна інфраструктура статична, її координати відомі, а масовість ударів компенсує низьку точність окремих засобів ураження. З військово-технічної точки зору це дозволяє задіювати менш дорогі та менш точні боєприпаси проти цілей, які не мають активного захисту засобами протиповітряної оборони, орієнтованими насамперед на прикриття військових об’єктів та критичної енергетичної інфраструктури.
Логістика та ритейл як паралельна ціль
Паралельно з медичною інфраструктурою окупанти методично б’ють по продовольчих складах українських ритейлерів — постраждали логістичні центри, склади та виробничі потужності компаній «Епіцентр», Rozetka, «Нова пошта», «Сільпо», Novus, Liqui Moly, Puma та Intertop. Це та сама логіка виснаження: удар по вузлах, які забезпечують постачання товарів, медикаментів і продовольства цивільному населенню.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Об’єднання цих двох напрямів ударів — по медицині та по комерційній логістиці — вказує на цілеспрямовану стратегію тиску на економічну та соціальну стійкість країни, а не на хаотичні або випадкові влучання. Обидва типи об’єктів виконують функцію забезпечення повсякденного життя населення в умовах війни, і саме ця функція, судячи з динаміки ударів, є привабливою ціллю.
Що означає відновлення в умовах продовження ударів
МОЗ повідомляє, що частину об’єктів вже вдалося відновити, а там, де відновлення неможливе, медичну допомогу переносять в інші приміщення. Це свідчить про адаптивність системи охорони здоров’я — здатність перерозподіляти навантаження та зберігати доступ до допомоги навіть за втрати частини потужностей.
Водночас повністю зруйновані об’єкти потребують не ремонту, а нового будівництва, що означає довгостроковий і ресурсомісткий процес, розтягнутий на роки після завершення активної фази бойових дій. Поки атаки на цивільну інфраструктуру продовжуються, відновлення відбувається одночасно з новими втратами — це визначає характер війни на виснаження, де ціллю є не лише фронт, а спроможність держави функціонувати в тилу.
