Курс долара у вересні тримається під контролем НБУ, але ціна цієї стабільності зростає

Стабільність гривні, яку українці спостерігають вже не перший місяць, — це не природний стан ринку, а результат постійного втручання регулятора. Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий пояснює, що на тиждень 7-13 вересня курс долара на міжбанку залишиться в межах 44,4-44,8 грн, на готівці — 44,3-44,8 грн, а євро торгуватиметься в діапазоні 51,5-52,5 грн. Цифри виглядають майже статичними, і саме в цьому й полягає суть чинного валютного режиму.

Курс долара не «застигає» сам по собі — його утримують у вузькому коридорі за допомогою регулярних інтервенцій.

Як працює керована гнучкість

Національний банк уже тривалий час використовує режим керованої гнучкості курсу. Формально це не фіксований курс і не вільне плавання, а щось посередині: ринок отримує можливість реагувати на реальні зміни попиту й пропозиції, тобто щоденні коливання відбуваються, але НБУ втручається, коли бачить, що локальний дисбаланс може перерости у щось некероване.

Механізм простий у своїй логіці: якщо попит на валюту з боку імпортерів, бізнесу чи населення суттєво перевищує пропозицію, регулятор продає валюту зі своїх резервів і тим самим знімає тиск на курс. Це і є ціна відносного спокою на ринку — за словами Лєсового, саме регулярні валютні інтервенції дозволяють утримувати амплітуду коливань невеликою: на міжбанку до 5-15 копійок на день, у комерційних банках — до 10-20 копійок, в обмінних пунктах — до 30 копійок.

Чому саме зараз попит на валюту зростає

Вересень традиційно посилює навантаження на валютний ринок, і причина в підготовці бізнесу до осінньо-зимового сезону. Підприємства нарощують закупівлі енергетичного обладнання, імпортери формують запаси пального та інших критичних ресурсів, а компанії намагаються заздалегідь підстрахуватися від можливих перебоїв в енергетиці й логістиці. Усе це — реальний попит на валюту, який не залежить від спекулятивних настроїв, а випливає з виробничої необхідності.

Додатковий фактор — наслідки атак на інфраструктуру. Пошкодження об’єктів збільшують транспортні та виробничі витрати бізнесу, а коливання світових цін на нафту напряму позначаються на вартості енергоносіїв, які здебільшого купуються за валюту. Тобто попит формується не одним чинником, а накладенням кількох процесів одночасно — сезонного, інфраструктурного та зовнішньоцінового.

Важливо розуміти: наявність такого тиску сама по собі не означає обвалу гривні. Політика НБУ побудована саме на тому, щоб мінімізувати вплив цих ринкових ризиків на курс — регулятор має достатньо інструментів, щоб згладжувати сплески попиту, не допускаючи їх переростання у панічні настрої.

Готівка рухається слідом за міжбанком

Готівковий ринок не живе окремим життям — банки та обмінні пункти орієнтуються саме на міжбанківські котирування, тому обидва сегменти рухаються практично синхронно. Середня різниця між курсами міжбанку та готівки, за прогнозом, становитиме 10-15 копійок, а тижневі відхилення курсу — у межах 1-1,5% від стартового значення.

Навіть якщо в окремі дні попит населення на валюту перевищить пропозицію на 3-5%, це не означатиме формування ажіотажу. Такий рівень дисбалансу вважається нормальним коливанням у межах поточного режиму й не потребує екстраординарних заходів.

Депозити як альтернатива валютним заощадженням

На тлі стабільного, але дорогого в утриманні курсу, гривневі депозити стають дедалі привабливішим інструментом заощаджень. За прогнозом Лєсового, максимальні ставки за вкладами у вересні можуть зрости до 17,5% річних — рівень, який дозволяє захистити заощадження від інфляції без необхідності конвертувати гривню у валюту.

Для тих, хто планує великі витрати восени чи взимку, ключовий висновок простий: різких стрибків курсу найближчим часом не варто очікувати, але й розраховувати на суттєве зміцнення гривні також не варто — ринок працює в режимі керованого рівноваги, де основну роботу виконує саме Нацбанк, а не природний баланс попиту й пропозиції.