Чому Польща і Корея не можуть домовитися про виробництво танків K2 на польській землі

Контракт вартістю у сотні танків виглядав як зразкова угода: Варшава отримує бойові машини швидко, Сеул виходить на найбільший ринок озброєнь Європи. Але за фасадом офіційних заяв про співпрацю ховається типовий конфлікт, який виникає щоразу, коли покупець зброї хоче не просто техніку, а технологічну незалежність. Саме це і сталося між Польською групою озброєнь та Hyundai Rotem навколо локалізації виробництва танків K2 у Польщі.

Дві різні угоди, дві різні логіки

Перший контракт 2022 року на 180 машин був простою закупівлею: Польща платить, Корея постачає готові танки. Друга угода, підписана в серпні 2025-го на ще 180 машин, побудована принципово інакше. Частина танків надійде у версії, адаптованій під польські стандарти, а фінальне складання значної кількості машин має відбуватися вже на підприємстві Bumar-Łabędy. Це вже не купівля техніки, а спроба отримати компетенції — виробничі процеси, технології ремонту, право самостійно обслуговувати й відновлювати парк машин без залежності від постачальника.

Саме тут інтереси сторін розходяться. Для Варшави передача технологій — це страхування на випадок кризи або конфлікту, коли постачання з-за кордону може перерватися. Для Сеула технології — це актив, який приносить дохід і зберігає контроль над клієнтом. Чим менше Польща знає і вміє сама, тим довше вона залежить від корейського виробника у питаннях ремонту, запчастин і модернізації.

Де саме виникає тертя

Формально ліцензійна та субліцензійна угоди щодо передачі технологій обслуговування і капітального ремонту вже підписані. Але, за даними Rzeczpospolita, реалізація йде значно повільніше за офіційні заяви PGZ про дотримання графіка.

• Суперечка про ремонт двигунів: корейська сторона наполягає на Bumar-Łabędy, польська пропонує Військові автомобільні заводи у Познані.
• Історичний конфлікт WZMot із Hyundai Rotem, коли корейським представникам не дозволяли відвідувати завод і не надавали даних про необхідні інвестиції.
• Фінансові претензії щодо завищеної, на думку поляків, вартості навчання персоналу — через що частина субпідрядників розглядає вихід із проєкту.
• Занадто загальні, за оцінкою польської сторони, вимоги щодо захисту технологій та документація, що досі не перекладена з корейської.

Розпад консорціуму, який раніше об’єднував PGZ, WZMot та Hyundai Rotem, показує, що проблема не нова — вона тягнеться від попередніх домовленостей і лише загострилася на етапі практичної реалізації.

Місце танків K2 у польській програмі переозброєння

Ця суперечка відбувається на тлі найбільшої за півстоліття програми переозброєння Польщі, яка з 2023 року витрачає по 4-5% ВВП на рік на оборону. Мета — створити найсильнішу армію в Європі, подвоївши чисельність збройних сил до 300 тисяч осіб, що зробить Польщу другою за розміром армією континенту після України та Росії.

У цій програмі K2 конкурує за увагу і ресурси з американськими Abrams, гаубицями K9, системами HIMARS, реактивними системами Chunmoo та іншою технікою. Рамкова угода з Кореєю передбачає закупівлю до тисячі танків, але наразі підписано виконавчі контракти лише на 360 машин. Це означає, що доля решти постачання значною мірою залежатиме від того, чи вдасться зараз зняти суперечності з локалізацією.

Заява заступника міністра оборони Польщі про підготовку до можливих провокацій з боку Росії пояснює, чому темп програми настільки принциповий. Польща будує армію не для параду, а як стримувальний фактор на східному фланзі НАТО. Затримка з локалізацією виробництва танків K2 у Польщі означає не просто бюрократичну заминку — це питання того, наскільки швидко країна зможе самостійно підтримувати боєздатність свого танкового парку в разі загострення ситуації в регіоні.

Постачання готових машин із Кореї, як зазначає видання, продовжується без збоїв — наприкінці серпня Польща отримала чергову партію з 28 танків. Проблема не в темпах поставок, а в тому, чи стане Bumar-Łabędy повноцінним виробничим центром до 2028 року, як і планувалося спочатку, чи цей етап програми переозброєння зазнає затримки через нерозв’язані технічні та фінансові суперечки з корейським партнером.