Індустрія харчових добавок роками формувала образ пробіотиків як універсального засобу для кишківника, імунітету й чи не всього організму одразу. Реальна доказова база виглядає значно скромніше. Лікар Гідеон Меєровіц-Кац, аналізуючи наявні дослідження, звертає увагу на розрив між маркетинговими обіцянками і тим, що показують якісні клінічні випробування.
Яка логіка стоїть за пробіотичними добавками
Ідея пробіотиків базується на спостереженнях: певні бактерії кишківника корелюють зі станом здоров’я. Вищий рівень біфідобактерій пов’язують із нижчим ожирінням, нижчий рівень лактобактерій — із підвищеним ризиком серцевих нападів. Із цього виникло припущення, що додавання «правильних» бактерій через добавку здатне змінити мікробіом і покращити здоров’я.
Проблема в тому, що кишковий мікробіом — надзвичайно складна система. Введення одного бактеріального штаму ззовні не гарантує, що він приживеться, витіснить небажані популяції чи дасть очікуваний ефект. Кореляція між наявністю певних бактерій і станом здоров’я не доводить, що штучне додавання цих бактерій виправить проблему.
Що показують великі дослідження
Досліджень пробіотиків загалом багато, і частина з них демонструє позитивні результати. Але, за оцінкою Меєровіца-Каца, значна їх частина має низьку якість методології, що не дозволяє робити однозначні висновки. Ситуацію ускладнює те, що десятки рандомізованих досліджень пробіотиків були відкликані через серйозні проблеми з даними.
Масштабніші й якісніші випробування переважно не підтверджують заявлену користь:
- Найбільше дослідження 2021 року щодо пробіотиків для профілактики застуди не виявило різниці з плацебо за тяжкістю симптомів.
- Немає переконливих доказів ефективності пробіотиків при екземі.
- Дослідження за участю 618 недоношених дітей не показало користі від пробіотиків.
- Систематичний огляд 2020 року, що охопив 82 дослідження і понад 12 тисяч учасників, не виявив користі пробіотичних таблеток для профілактики інфекційної діареї.
Де докази виглядають переконливіше
Не всі напрями однаково слабкі. Меєровіц-Кац визнає: пробіотики можуть бути корисними в ситуаціях, безпосередньо пов’язаних зі станом кишківника, зокрема для профілактики діареї, спричиненої прийманням антибіотиків. Це один із небагатьох напрямів, де накопичені дані виглядають достатньо узгодженими.
Складніша картина з гестаційним діабетом. Кокрейнівський огляд 2021 року щодо профілактики цього стану виявив мало доказів користі або не виявив їх взагалі, водночас зафіксувавши ймовірне підвищення ризику прееклампсії. Інший огляд, що стосувався жінок із уже діагностованим гестаційним діабетом, показав деякі можливі переваги — але більшість включених досліджень провела група науковців, у якої згодом відкликали понад десяток публікацій через проблеми з науковою доброчесністю. Це серйозно підриває довіру до отриманих там висновків.
Чому «пробіотик» — це не одна річ
Одна з фундаментальних складностей полягає в тому, що словом «пробіотики» позначають надзвичайно різні бактеріальні препарати. Штами, дозування, склад — усе це варіюється між добавками, і продукти часто не стандартизовані. Різні бактерії можуть діяти по-різному навіть у межах однієї заявленої проблеми зі здоров’ям.
Меєровіц-Кац припускає, що ефект може залежати від конкретного балансу біфідобактерій і лактобактерій, або пробіотики потрібно підбирати індивідуально під людину. Наразі наука не має точної відповіді на це питання, а сам факт, що пробіотики пропонують як засіб від величезної кількості різних станів, — сигнал обережності, а не доказ універсальної ефективності.
Що це означає на практиці
Загальна картина доказів щодо пробіотиків не виглядає особливо позитивною: великі рандомізовані дослідження переважно не підтверджують багатообіцяльні заяви. Винятком залишаються вузькі показання, насамперед профілактика антибіотик-асоційованої діареї. У решті випадків докази недостатньо переконливі, щоб рекомендувати щоденне приймання добавок усім підряд.
Окремо стоять ферментовані продукти — кімчі, йогурт, квашена капуста, які містять живі культури бактерій природним чином. Якщо людина їх любить, немає підстав відмовлятися від них: це радше питання харчових уподобань, ніж терапевтичного втручання.
