Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.12.2025 р.
Володимир Омелян, майор ЗСУ запасу, ексміністр інфраструктури, сторінка ФБ.
1. росія втратила ключовий елемент протичовнової оборони на Чорному морі.
– Служба безпеки України заявила про знищення єдиного російського протичовнового літака Іл-38Н, який використовувався для контролю акваторії Чорного моря та виявлення морських і підводних дронів.
– Ураження цього літака стало критичним ударом по можливостях ВМФ рф і фактично «осліпило» російські сили під час підготовки атаки на підводний човен у районі Новоросійська.
– Іл-38Н виконував завдання морської розвідки, пошуку підводних човнів, мінування та застосування торпедного озброєння. Саме він міг виявляти підводні дрони на підходах до військових об’єктів. Його виведення з ладу, як стверджує СБУ, відкрило шлях до успішного підриву російського підводного човна проєкту «Варшавянка».
– Орієнтовна вартість знищеного літака оцінюється у близько 24 млн доларів. Втрата такого борту стала відчутним ударом по бойових можливостях росії на Чорному морі, де й без того спостерігається системне скорочення авіаційної та корабельної присутності через постійні атаки та втрати техніки.
2. На півдні росії зазнав ураження один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.
– Вдень 25 грудня серія вибухів і масштабна пожежа сталися в районі Новошахтинського заводу нафтопродуктів у Ростовській області. Підприємство з проєктною потужністю до 7,5 млн тонн нафти на рік є ключовим виробником дизельного, суднового та пічного пального для внутрішнього ринку рф.
– За наявними даними, об’єкт був уражений крилатими ракетами Storm Shadow. Очевидці повідомляли про багаторазові вибухи та значний стовп диму над промисловою зоною, що свідчить про серйозні пошкодження інфраструктури. На місці працювали екстрені служби, тривало гасіння пожежі.
– Удар по Новошахтинському НПЗ посилив тиск на паливну галузь росії, яка вже стикається з дефіцитом потужностей, логістичними обмеженнями та наслідками санкцій.
– Втрата або тривала зупинка такого підприємства підриває стабільність постачання нафтопродуктів у південних регіонах і збільшує навантаження на інші НПЗ, поглиблюючи вразливість російської енергетичної системи.
3. Різке зміцнення рубля створює нові загрози для економіки рф.
– Стрімке зростання курсу рубля, яке випереджає динаміку всіх основних світових валют, формує додаткові ризики для російської економіки та підриває фінансову модель воєнного часу.
– Із початку року рубль подорожчав приблизно на 45% і наблизився до рівня 78 за долар, що стало несподіванкою для російської влади.
– Зміцнення валюти відбувається на тлі падіння попиту на іноземну валюту через санкції та тривалої жорсткої політики Центробанку.
– Високі ставки підтримують курс, але одночасно посилюють тиск на бізнес і кредитування. Уряд прогнозував середній курс на рівні понад 91 рубль за долар, однак фактичні показники виявилися значно нижчими, що погіршує бюджетні розрахунки.
– Сильний рубль скорочує рублеві доходи експортерів і зменшує надходження до бюджету в умовах падіння цін на нафту та нових санкцій США й ЄС. За даними Мінфіну рф, доходи від нафти й газу за перші 11 місяців року впали на 22%, а підтримка курсу дедалі більше залежить від продажу валютних резервів і активів Фонду національного добробуту.
– Поєднання переоціненого рубля та дорогих кредитів підвищує ризик стагфляції та подальшого уповільнення економіки. Центробанк уже очікує різкого зниження темпів зростання — до 0,5–1% проти 4,3% торік.
– На тлі втрати конкурентоспроможності та скорочення інвестицій сильний рубль дедалі більше перетворюється з символу стабільності на фактор системних проблем для російської економіки.
4. Санкції Заходу зірвали плани росії наростити виробництво зрідженого природного газу і відкинули їхню реалізацію на кілька років.
– Це фактично визнав віцепрем’єр рф Новак, коментуючи провал цілей із розширення ЗПГ-сектору. росія розраховувала довести виробництво ЗПГ до 100 млн тонн на рік і зайняти до 20% світового ринку вже до 2030 року.
– Однак міжнародні обмеження, запроваджені проти російської енергетики, заблокували доступ до технологій, обладнання та флоту, необхідних для запуску нових проєктів.
– У результаті амбітна програма фактично заморожена без чітких термінів відновлення. США та їхні союзники внесли до санкційних списків майже всі чинні й перспективні російські ЗПГ-проєкти, за винятком «Ямал ЗПГ», а також обмежили перевезення палива спеціалізованим флотом. Це різко ускладнило експорт і змусило росію шукати обхідні шляхи збуту, зокрема через продаж із великими знижками.
– Попри тимчасове зростання поставок до Китаю, який не визнає західні санкції, загальна динаміка галузі залишається слабкою. За перші 11 місяців 2025 року росія змогла виробити близько 30 млн тонн ЗПГ — показник, далекий від заявлених стратегічних цілей.
– Санкційний тиск продовжує стримувати розвиток сектора і скорочує довгострокові експортні можливості російської економіки.
5. Російська алмазодобувна галузь входить у фазу різкого спаду.
– Державна компанія «Алроса» прогнозує скорочення видобутку алмазів у 2026 році приблизно на 14%, що стане одним із найгірших показників за останні роки. Запланований обсяг виробництва становитиме лише 25–26 млн карат проти майже 30 млн карат у 2025 році.
– Очікуване падіння видобутку відображає загальну кризу в російському алмазному секторі, який стикається зі слабким попитом, обмеженнями на зовнішніх ринках та необхідністю штучно стримувати пропозицію.
– Світовий ринок алмазів переживає період мінімальних обсягів виробництва, і російські компанії змушені скорочувати видобуток, щоб уникнути подальшого обвалу цін.
– Для «Алроси», активи якої зосереджені в Якутії та Архангельській області, зниження виробництва означає послаблення фінансових позицій і зростання ризиків для регіональних бюджетів.
– Ситуація підкреслює вразливість ще однієї стратегічної для росії сировинної галузі на тлі санкційного тиску та погіршення кон’юнктури світових ринків.
6. Індійська Reliance отримала від США тимчасовий дозвіл на закупівлю нафти у «Роснафти».
– Американська влада надала Reliance Industries місячну концесію на завершення раніше укладених угод із «Роснафтою», яка разом із «Лукойлом» перебуває під санкціями США з жовтня. Йдеться не про нові контракти, а виключно про згортання старих постачань.
– Останній вантаж у межах довгострокової угоди було завантажено ще в листопаді. Reliance формально має контракт на постачання до 500 тис. барелів російської нафти на добу для найбільшого у світі НПЗ, однак санкційний режим фактично змушує індійську компанію скорочувати співпрацю з росією.
– За даними Kpler, після 22 листопада Reliance отримала близько 15 партій російської нафти, але ці обсяги швидко зменшуються. У грудні та січні очікується лише по одному вантажу — і то через посередника.
– Паралельно тиск на російську нафту посилюється з боку ЄС: з 21 січня європейський ринок закривається для пального, виробленого з російської сировини, переробленої менш ніж за 60 днів до експорту. Це ще більше звужує можливості москви маскувати походження нафти через азійські НПЗ.
– Імпорт російської нафти до Індії вже скорочується. За оцінками трейдерів, у грудні він знизиться до 1,2–1,5 млн барелів на добу проти 1,77 млн у листопаді.
– Навіть ключові покупці дедалі обережніше працюють з російськими барелями, а експорт рф усе більше тримається на коротких винятках і тимчасових дозволах, що підкреслює вразливість нафтогазових доходів кремля в умовах санкцій.
7. ЄС у 2024 році зберіг масштабні закупівлі російських морепродуктів, фактично забезпечуючи валютні надходження для економіки рф попри санкційний режим.
– Країни Євросоюзу імпортували з Росії морепродукти на €709 млн. Найбільшими покупцями стали Німеччина, Нідерланди, Польща та Франція. Крім того, Португалія, поряд з Нідерландами та Польщею, входить до трійки провідних імпортерів російської тріски до ЄС.
– Водночас двох російських рибальських гігантів, Norebo та Murman Seafood, нещодавно визнали винними у здійсненні державного шпигунства у водах ЄС, що призвело до санкцій. Міністр сільського господарства та рибальства Латвії Армандс Краузе розповів Euractiv, що він все ще шукає підтримки країн ЄС для посилення обмежень проти росії.
– Збереження таких обсягів імпорту підкреслює структурну залежність окремих країн ЄС від російської сировини та дозволяє москві отримувати валютну виручку навіть в умовах широких обмежень на енергетичний та фінансовий сектори.
– Для росії це один із небагатьох сегментів експорту, який досі працює відносно стабільно, підтримуючи бюджетні доходи на тлі падіння виручки в ключових галузях.
8. Україна заявила про можливу участь китайських супутникових сервісів у забезпеченні російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
– За даними української сторони, зафіксовано кореляцію між зйомкою території країни китайськими супутниками та подальшими атаками росії на об’єкти енергетики, що свідчить про поглиблення технологічної співпраці москви з окремими структурами в Китаї.
– Ця інформація розглядається як додатковий фактор, що ускладнює міжнародні зусилля з припинення війни та підриває дипломатичні ініціативи. Україна має намір винести питання на обговорення з партнерами, звертаючи увагу на роль зовнішніх технологічних ресурсів у підтримці російської воєнної кампанії.
– Останніми місяцями росія посилила атаки дронами та ракетами по енергетичній системі, що призвело до масштабних відключень електроенергії в зимовий період і додаткового тиску на цивільну інфраструктуру.
– Під ударами опинилися теплоелектростанції, об’єкти газової та нафтової інфраструктури, а також системи теплопостачання у великих містах. На тлі цього зростає міжнародна увага до ланцюгів постачання даних і технологій, які росія використовує для ведення війни.
– Західні країни раніше вже запроваджували санкції проти китайських компаній, звинувачених у наданні супутникових знімків для російських структур, що підкреслює системний характер проблеми та залежність москви від зовнішньої підтримки.
