Території прифронтової Сумської області щільно мінуються, щоб ворог, який вкрай близько, не міг наблизитися до українських населених пунктів. Часто саперам доводиться працювати на випередження, адже диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) ворога продовжують спроби зайти все глибше.
У межах проєкту «Безпечно з СП» журналісти The Sumy Post поспілкувалися зі старшим солдатом Ігорем із позивним «Хутнік». Він із Кривого Рогу, а нині проходить службу на Сумському напрямку. У Збройних силах Ігор вже 4 роки, у саперній справі – майже три. Раніше боронив Україну на Волноваському, Вугледарському, Авдіївському, Бахмутському напрямках, а зараз – на Сумському.
Командир першого відділення керованого мінування розповів нам: яка небезпека чатує мешканців Сумщини, чому мешканці прифронтових громад мають дослухатися до порад щодо евакуації, а також про шанси ворога зайти на територію області та небезпечне зберігання зброї.
На яку дистанцію до кордону цивільним наближатися небезпечно?
П’ять, а то й десять кілометрів від кордону. В ці райони краще не їздити. З’їжджати з дороги на узбіччя вже може бути небезпечно, адже в деяких місцях можуть бути заміновані узбіччя. В жодному разі не можна нехтувати попереджувальними табличками. Якщо ви бачите «Небезпечно! Міни!», то навіть підходити до неї може бути небезпечно. Такі знаки встановлюються за 5-10 метрів до мінного поля та повторюються вздовж всієї території, але ніколи не знаєш, де саме може бути встановлена міна. На деяких ділянках, особливо поблизу кордону, таблички не встановлюються взагалі, щоб ворог не міг їх побачити та обійти заміновану ділянку.
Часто росіяни скидають вибухівки поблизу доріг або стежок і територія при цьому може бути не замінованою. Вони роблять це вночі, а зранку там може їхати якась автівка, або людина на велосипеді. Далі – наїзд і вибух.
Важлива новина: Ворожу ДРГ зупинили у Великописарівській громаді
Загроза від диверсантів
Наскільки вглиб Сумщини може заходити чи залітати ворог?
Ворожі ДРГ можуть заходити вглиб Сумської області до 10 км у пошуках РЕБ, які унеможливлюють польоти їхніх дронів, а також закладати вибухонебезпечні предмети.
А ось FPV-дрон може залетіти на відстань близько 15 км і на ньому не обов’язково повинна бути вибухівка. Ворог підступний та може користуватися різними способами підриву, наприклад: лежить FPV-дрон на землі, зачіпляєш його ненавмисно, береш до рук або виймаєш батарею з нього і він вибухає, при цьому запал знаходиться всередині корпусу.
Важлива новина: Про важливість домедички для мешканців Сумщини та пацієнтів із мінно-вибуховими травмами: розмова із медиком (ФОТО 18+)
Яку ще загрозу для цивільних несуть ДРГ?
Коли вони заходять, то роблять пастки, мінують дороги, стежки, будинки та подвір’я та різні предмети. Це можуть бути: дитячі іграшки, смартфони та інші привабливі для людей речі. Загроза натрапити на таку знахідку є по всій області, адже ворог продовжує вербувати людей, тому ніколи не чіпайте підозрілі або залишені без нагляду речі, краще викликати спеціалістів, ніж брати їх самостійно. Може бути таке, що підняв смартфон – він вибухає, а це вже ампутація, а скляні уламки можуть пошкодити очі та тіло.
Але ми намагаємось випередити їх, зайти першими і завадити їм, мінувати самостійно або ставити загородження.
Які вибухонебезпечні предмети частіше виявляєте на цих територіях?
На території Сумщини можна натрапити на артилерійські, мінометні, касетні снаряди, гранати, запали та уламки дронів і ракет. Але зараз найчастіше виявляємо саме скиди з дронів, як звичайні, так і модифіковані або саморобні. Зазвичай це фугасний запал, який обгортається уламками: шурупи порізані, болти, гайки, кульки від підшипників, що завгодно, а під час вибуху ці уламки розлітаються в різні боки, на відстань близько 50 метрів. Всі ці снаряди можуть мати різні способи активації: зачепив ногою, просто пройшов поруч або доторкнувся. Міни можуть тебе відчувати.
Як діють сапери після того, як отримали інформацію про місце розташування ВНП?
Після отримання повідомлення про вибухонебезпечний предмет ми беремо необхідне спорядження та виїжджаємо на місце події. Дотримуючись безпечної дистанції та інших заходів безпеки ми оцінюємо цей предмет, чи безпечно до нього підходити. Був випадок, коли довелось підривати вибухівку на місці. Спочатку його огородили, щоб не зачепити ненавмисно, а вже потім знешкодили за допомогою накладного заряду.
Де найбільш небезпечно працювати саперам на Сумщині?
Небезпечні території – поряд з кордоном, адже ворог може тебе помітити та розпочати агресивні дії: мінометні обстріли або скиди з дронів. Із нами таке вже траплялося. Під час виїзду на прикордоння росіяни почали мінометний обстріл, поки ми виїхали до місця евакуації, прилетіло близько 10-20 мін. Налякалися, але ніхто не постраждав. Ще небезпечні ділянки там, де працювали прикордонники на початку повномасштабної війни. Коли вони ставили міни, не завжди відмічали це на мапах, тому такі ділянки становлять велику загрозу.
Необхідність евакуації
На Сумщині триває евакуація населення з прикордоння, але їдуть не всі. Це небезпечно?
Так, є багато сіл на прикордонні, де людей не повинно бути взагалі, але вони лишаються. Туди навіть курсує рейсовий транспорт. Люди пишуть заяви на відмову від евакуації і залишаються, але евакуюватись вкрай необхідно і це має бути обов’язково, а не за бажанням! Нещодавно стався випадок, коли людина, яка лишилась в одному з таких прикордонних сіл, поїхала обробляти поле, а до того місця вже не можна було їхати, адже дорога була замінована. Як наслідок, людина підірвалася на міні й не вижила.
Важливо зазначити, що коли ми мінуємо територію від ворога, то на мапах відмічаємо ці ділянки, але цивільному населенню ми не можемо надавати цю інформацію, бо вона може потрапити до рук ворога. Тому важливо евакуюватися тоді, коли просять і не повертатися потім. Людина може евакуюватися, потім повернутися, а там вже заміновано все. І таблички в таких місцях не ставлять, щоб ворог не знав.
Зброя вдома
Почастішали випадки зберігання та носіння зброї у цивільному житті, чи є в цьому небезпека?
Я проти того, щоб люди зберігали вдома будь-які вибухові речовини, тому що вони можуть при неналежному зберіганні здетонувати. Такий випадок стався у моєму рідному місті. Людина зберігала велику кількість вибухонебезпечних речовин і вони здетонували, обвалилася стеля, під’їзд евакуювали, були постраждалі. Можливо ці речовини не правильно зберігали, а можливо людині просто все набридло і вона самостійно спровокувала вибух. Нерідко на війні люди божеволіють, бо вже втомлюються і не всі люди хочуть спілкуватися з психологом та розв’язувати цю проблему, часто тримають все у середині. До якогось моменту…
Буває, що ексвійськові зберігають вдома зброю на випадок повторного наступу тощо, і якщо вже таке трапилось, то добре б нікому взагалі про це не знати. Бо у кращому випадку, якщо хтось дізнається і піде до поліції, людину просто посадять за незаконне зберігання зброї, у гіршому – якщо якийсь злочинець дізнається, що є зброя та заволодіє нею, він почне вчиняти злочини за допомогою цих засобів. Це ще одна вагома причина не зберігати вдома зброю.
Чи немає на Сумщині таких ділянок, де ворожа армія може зайти, як було в деяких областях у 2022-му?
Зараз – ні. Рік чи два тому, якби вони такою навалою пішли, як на Авдіївку, Бахмут, Часів Яр, я думаю, Суми б пали дуже швидко. Але ми працюємо і на даному етапі, із перевагою п’ять до одного, вони не пройдуть. Їх зупинять. Будемо далі намагатися зробити так, щоб із перевагою десять до одного вони не змогли пройти. Це все реально зробити. Головне – слідкувати, постійно дивитися на рух ворога до кордону та фіксувати скупчення сил ворожої армії та випереджувати їх.
А як ви оцінюєте захист Сумського напрямку зараз?
Вже частково установили загородження, фортифікації, щоби не допустити просування ворога. Є й такі ділянки, де вони взагалі вже не зможуть пройти. Підуть, зупиняться, підуть знову та зрештою повернуться назад.
Ми тут для того, щоб на нашій ділянці відповідальності ворог не зміг швидко просунутися. Працюємо щодня, виїжджаємо на бойові чергування, тримаємо позиції, але порівняно гарячими точками Донеччини на Сумщині зараз – спокійно. Але ми готові до будь-якого розвитку подій.
Матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
