З Луцька до «Сталевої Сотки»: історія офіцерки з позивним «Акула»
Альбіна Власюк народилася в Одесі, де до війни працювала програмісткою та розробляла програмне забезпечення. Проте повномасштабне вторгнення докорінно змінило її життя – з початком війни вона перебралася до Луцька, рідного міста свого батька, й невдовзі вирішила приєднатися до лав Збройних сил України.
Про це повідомили у фейсбуці 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Альбіна добре пам’ятає емоції, які заполонили душу 24 лютого 2022 року:
«Звичне життя для мене неначе зупинилося. Я чітко зрозуміла: коли в моїй країні біда – не можу і не хочу стояти осторонь», – розповідає жінка.
Перше, що вона зробила – принципово перейшла у спілкуванні на українську мову. Попри те, що із самісінького дитинства спілкувалася російською.
А в листопаді 2022 Альбіна стала до лав ЗСУ. Спершу служила в роті охорони Луцького ОМТЦК та СП, де з власної волі обрала собі грізний позивний «Акула».
«Протягом 2022-2023 років наша рота охорони проводила багато навчань для цивільних. Залучали студентів, учителів, викладачів університетів. Виїжджали з ними на полігони, вивчали основи тактичної медицини та поводження зі стрілецькою зброєю (звісно, зі стрільбами!). А 2024 року такі навчання потроху зупинилися і мені стало нецікаво…», – згадує військовослужбовиця.
Тож у січні 2025 року вона перевелася до бойової бригади – легендарної «Сталевої Сотки», про яку на Волині чула багато хорошого.
Вже в 100 омбр бійчині присвоїли первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта. Нині вона є офіцером відділення персоналу 100 омбр.
«Роблю усе від мене залежне і вірю в нашу Перемогу. А вже після того як віддухопелимо клятого окупанта, можна буде знову повертатися до мирного життя та його звичних радощів: подорожувати, насолоджуватися спілкуванням з рідними тощо», – каже офіцерка.
Найбільше ж на повернення мами з війни чекає її справжня гордість – 14 річний син-дев’ятикласник Максим. А також батьки, у яких вона єдина донька: Валерій Андронович та Світлана Григорівна.
