Мер Харкова Ігор Терехов представив ініціативу щодо впровадження міської системи цивільного захисту в інших українських містах та громадах. Пропозицію він озвучив під час засідання Ради Коаліції за участю прем’єр-міністра України Сергія Корецького та представників Верховної Ради, уряду, профільних міністерств, обласних військових адміністрацій.
Харківський ситуаційний центр створювався на основі американського досвіду та охоплює весь цикл реагування на надзвичайні ситуації: від оповіщення про небезпеку до ліквідації наслідків ударів. До системи залучені представники міської влади, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, патрульної поліції, екстреної медичної допомоги, енергетичних і газових служб, а також налагоджена взаємодія із Збройними Силами України.
Практичні результати системи реагування
Система вже демонструє конкретні показники. За 86 тижнів тривалість повітряних тривог у Харкові скоротилася на 39,75%. Спеціалізована система відеоспостереження дозволила скоротити час визначення місця ворожого удару з 5 хвилин до 30 секунд. Мікроб служб прибуває на місце удару за 5-6 хвилин.
Ключова роль у системі відводиться узгодженій роботі служб в одному оперативному просторі. Кожна служба зберігає власні повноваження, але діє без затримок на пошук відповідальних і додаткові погодження. Для координації на місцях використовується спеціалізований радіозв’язок, який також попереджає працівників про загрозу повторних обстрілів.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Комунальні служби розбирають завали, допомагають рятувальникам, перекривають пошкоджені комунікації та відновлюють електро-, водо- і теплопостачання — нерідко під загрозою повторних обстрілів.
Комплексний підхід до безпеки міст
За словами Терехова, навіть найкраща координація не забезпечує належного захисту без необхідних ресурсів. Харківський безпековий стандарт передбачає облаштування укриттів, формування матеріальних резервів, забезпечення резервного енергопостачання, підготовку фахівців та регулярні тренування.
Терехов наголосив, що захист міст є складовою національної безпеки, а відповідальність за нього мають спільно нести держава та місцеве самоврядування. Напрацьовані рішення можуть бути корисними й після завершення війни для реагування на пожежі, аварії, техногенні катастрофи та стихійні лиха.
