Три доби поспіль російська авіація системно працює по мостових переходах Запоріжжя. Це не випадковість і не одиничні влучання — за словами в. о. голови Запорізької ОВА Михайла Семікіна, йдеться про свідому зміну тактики, пов’язану з модернізацією керованих авіабомб. Для прифронтового міста це означає новий рівень загрози критичній інфраструктурі, яку складно захистити наявними засобами протиповітряної оборони.
Що саме змінилося в керованих авіабомбах
КАБ — це звичайна авіабомба, доукомплектована модулем планування та корекції, що перетворює її на дешевий аналог високоточної зброї. Головна слабкість такої зброї завжди полягала в передбачуваній траєкторії підльоту, яку можна зірвати засобами радіоелектронної боротьби, що глушать супутникову навігацію бомби на кінцевій ділянці.
Тепер росіяни працюють над усуненням цієї вразливості одразу у двох напрямках. По-перше, змінюється сам напрямок запуску — літак-носій заходить так, щоб траєкторія польоту бомби обходила зони дії українських РЕБ. По-друге, на бомби встановлюють додатковий реактивний двигун, який збільшує і дальність польоту, і швидкість на кінцевій ділянці. Більша швидкість залишає менше часу на перехоплення, а більша дальність дозволяє літаку-носію скидати боєприпас, не заходячи в зону ураження української ППО біля лінії фронту.
Чому ціллю стали саме мости
Мостові переходи — класична ціль для порушення логістики: через них проходить військове постачання, евакуація цивільних і цивільне сполучення в прифронтовій зоні. Удар по мосту не просто завдає разової шкоди — він створює довгостроковий логістичний клопіт, бо відновлення чи обхід зруйнованої переправи вимагає часу й ресурсів, яких бракує під час активних бойових дій.
Атаки останніх днів це підтверджують: 6 жовтня росіяни вдарили по мосту через Дніпро в Запоріжжі, рух яким довелося тимчасово перекрити, а кількість постраждалих зросла до п’яти людей. 7 жовтня ворог атакував інший об’єкт транспортної інфраструктури міста. Поєднання КАБів і дронів у таких ударах — комбінована тактика, що ускладнює роботу ППО, змушуючи одночасно відстежувати цілі різного типу й швидкості.
Читайте нас у Telegram
Підписатися
Асиметрія ресурсів як головна проблема
Семікін прямо окреслив суть проблеми: кількість КАБів у ворога практично необмежена, тоді як кількість засобів ураження для їхнього перехоплення у захисників скінченна. Україна вже має підтверджені випадки протидії КАБам ракетами засобів ППО, однак це дорогий і ресурсозатратний спосіб боротьби з дешевою по суті зброєю. Витрачати керовану ракету на перехоплення модернізованої авіабомби — економічно невигідний розмін, який при тому залишається єдиним дієвим варіантом захисту мостів та іншої критичної інфраструктури.
Ситуація навколо Запоріжжя показує загальну логіку протистояння на цьому етапі війни: обидві сторони постійно адаптують технології та тактику під можливості супротивника. Росія вдосконалює КАБи, збільшуючи їхню дальність і швидкість та підбираючи траєкторії, що обходять РЕБ. Україні, за словами Семікіна, потрібен час, щоб адаптуватися і виробити адекватну відповідь — йдеться про війну технологій, де перевага переходить від однієї сторони до іншої залежно від того, хто швидше модернізує свої засоби ураження чи захисту.
Для захисту мостових переходів Запоріжжя найближчим часом знадобиться додаткове прикриття засобами ППО — без цього комбіновані удари КАБами й дронами продовжуватимуть завдавати шкоди транспортній інфраструктурі міста, а ризик для цивільного населення залишатиметься високим.
