Атака дронів на Львівщину показала вразливість глибокого тилу перед реактивними БпЛА

Удар безпілотників по Львівській області у вівторок зранку — черговий епізод кампанії, яка вже давно вийшла за межі лінії фронту. Атака дронами, після якої у Мурованому зайнялися два житлові будинки та постраждали три автомобілі, цікава не масштабом руйнувань, а географією та типом засобу ураження — реактивними дронами, зафіксованими Повітряними силами ЗСУ над регіоном.

Чому ціллю знову стала Львівщина

Львівська область розташована на протилежному кінці країни відносно активних ділянок фронту, і це принципово. Удар по такій глибокій тиловій зоні завжди має подвійну мету: по-перше, продемонструвати, що жодна територія не перебуває поза досяжністю засобів ураження; по-друге, змусити українську систему протиповітряної оборони розосереджувати ресурси по всій території країни, а не концентрувати їх уздовж прифронтової смуги. Коли дрони долітають до Львова й сусідніх громад на кшталт Мурованого, це означає, що маршрут польоту був спланований заздалегідь, із заходом через значну частину повітряного простору України, де діють чергові підрозділи ППО, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби.

Робота ППО вночі й зранку, про яку писав мер Львова Андрій Садовий, та вибухи в самому місті свідчать, що частину цілей вдалося перехопити ще на підльоті. Однак навіть збитий безпілотник становить небезпеку — за словами голови Львівської ОВА Максима Козицького, саме уламки збитого дрона впали на житловий будинок у Мурованому. Це типовий наслідок перехоплення над населеним пунктом: сам факт знищення цілі не гарантує відсутності вторинних пошкоджень на землі.

Що таке реактивні дрони і чим вони складніші для перехоплення

Фіксація саме реактивних дронів — технічно значуща деталь. На відміну від гвинтомоторних безпілотників, які рухаються відносно повільно і їх можна збивати зенітною артилерією чи навіть із легкого стрілецького озброєння, апарати з реактивним двигуном розвивають значно вищу швидкість. Це скорочує час реакції розрахунків ППО, ускладнює супровід цілі радіолокаційними станціями і звужує вікно для застосування мобільних вогневих груп, які ефективні здебільшого проти повільних цілей.

Вища швидкість означає й інший характер пошкоджень: якщо ціль не перехоплена вчасно, енергія удару чи уламків при падінні більша, а час для евакуації людей із зони ризику — коротший. Те, що подібні апарати застосовуються не по прифронтових об’єктах, а по глибокому тилу, вказує на спробу закрити прогалини в ешелонованій обороні там, де традиційно розраховували переважно на чергові підрозділи, а не на щільне ПВО, яке зосереджене навколо великих промислових та військових об’єктів.

Місце в загальній динаміці ударів

Атака на Львівську область не є ізольованим епізодом — вона вписується в логіку регулярних нічних і ранкових рейдів дронами по всій території України, де мета полягає не стільки в одноразовому ефекті, скільки у виснаженні системи реагування: пального й ресурсу чергових розрахунків, часу служб ліквідації наслідків, інфраструктури попередження населення. Той факт, що про роботу ППО повідомляв безпосередньо мер обласного центру, а глава ОВА оперативно деталізував наслідки падіння збитого апарата, показує, наскільки рутинізованим став цей формат комунікації під час повітряних тривог навіть у західних регіонах.

• Атака дронами зафіксована зранку 13 жовтня, реактивні цілі — після п’ятої години ранку
• У Львові чулися вибухи, працювала протиповітряна оборона
• Уламки збитого безпілотника впали на житловий будинок у селі Муроване
• Горять два будинки, пошкоджені три автомобілі
• Постраждалих, за попередньою інформацією, немає

Відсутність постраждалих у цьому випадку радше результат оперативної роботи служб і, можливо, збігу обставин, ніж показник зниженої небезпечності атаки. Повторення подібних рейдів по Львівщині вказує на те, що регіон слід розглядати не як тилову зону з мінімальним ризиком, а як повноцінний напрямок, що потребує постійної готовності системи протиповітряної оборони.